МІНЕРАЛИ МІДІ Й МАНҐАНУ В ОСАДОВИХ ПОРОДАХ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

Анотація

У розрізі крейда-палеогенової осадової товщі Карпатського регіону мідно-ман-
ґанова мінералізація контрольована строкато- й червоноколірними утвореннями. Го-
ловні мідні мінерали – самородна мідь, халькозин, халькопірит і гіпергенний малахіт,
яких нема в карбонатних стяжіннях, складених манґанокальцитом, родохрозитом,
олігонітом. Цікаві виділення дендритів самородної міді в карбонатному цементі піс-
ковиків та в центральних частинах глауконітових глобул, а також губчасті виділення
міді в радіоляритах.
Глибина басейну седиментації, можливо, не перевищувала 80 м. А за умов, які за-
довольняли P = f (α, β, γ, δ, ε), за М. Страховим, мідисті пісковики й алевроліти збага-
чені акцесорними мінералами аж до природного шліху.
Аналіз сучасного мінералоутворення свідчить про те, що кожний окремий проша-
рок – це полікомпонентна система, в якій відбуваються геохімічні процеси, розділені
складною поверхнею Eh 0 . Вже за незначної зміни фізико-хімічних показників на зна-
чення ±∆X вони визначають напрям утворення мінералів і рівноваги між ними. Це
має значення не тільки в разі розрахунку складу суміші з присадками порошкової мі-
ді й оксиду кадмію (наприклад, під час засипання ядерних реакторів, незалежно від
того, за якою схемою відбулася там ланцюгова реакція), а й у вирішенні інших прак-
тично важливих технічних проблем.
Ключові слова: мінерали міді, мінерали манґану, сучасне мінералоутворення, оса-
дові породи, Карпати.