Semantic structure of the terminological group ‘language attitudes’ in the Japanese language

Анотація

За допомогою польового підходу та методики ступінчатої ідентифікації здійснено семантичний аналіз японських соціолінгвістичних термінів, які передають значення ставлення до мови, зумовлене оцінкою індивіда або соціуму. Польовий підхід до аналізу термінологічної лексики передбачав моделювання термінологічного поля, як парадигматичного об’єднання співвіднесених номінативних термінологічних одиниць відповідної наукової сфери, та виокремлення в межах нього менших підструктур – термінологічних груп, які містять найбільше спільних семантичних компонентів із ядерним терміном. Методика ступінчатої ідентифікації дозволила визначити семантику термінів через трансформації їхніх дефініцій.

Японські терміни, які розкривають семантику ставлення до мови формують термінологічну групу “gengo e no taido”, об’єднуючись на основі інтегральної семи ‘言語の心理的測定’ ‘gengo no shinriteki sokutei’ ‘психологічне оцінювання мови’. Семантичний аналіз дав змогу з’ясувати склад (24 одиниці) і структуру термінологічної групи, визначити семантику її одиниць, а також розкрити особливості відношень між ними.

В групі переважають синонімічні та гіперо-гіпонімічні відношення. Так, термін-домінанта 言語への態度gengo e no taido виявляє семантичний зв’язок із терміном 言語意識 gengo ishiki, який розкриває поняття мовної свідомості. В свою чергу термін言語意識 gengo ishiki постає відносним синонімом терміна言語アイデンティティ gengo aidentiti мовна ідентичність.

Ядерний термін групи демонструє розгалужені гіперо-гіпонімічні відношення з низкою термінів (10 одиниць), які за допомогою сем ‘好意的な態度’ ‘kouitekina taido’ ‘позитивне ставлення’ та ‘非好意的な態度’ ‘hikouitekina taido’ ‘негативне ставлення’ передають значення позитивного та негативного ставлення стосовно конкретної мови відповідно. Семантику позитивного ставлення до мови передають терміни 言語忠誠 gengo chuusei мовна лояльність, 言語威信 gengo ishin мовний престиж, 言語ナショナリズム gengo nashonarizumu мовний націоналізм, 言語保持 gengo hoji мовна підтримка. На противагу імпліцитне вираження ознаки негативного ставлення до мови засвідчують терміни 言語帝国主義 gengo teikoku shugi мовний імеперіалізм, 言語衰微 gengo suibi мовна відмова, 言語喪失 gengo soushitsu мовна втрата, 言語差別 gengo sabetsu мовна дискримінація.

Аналіз засвідчив, що в японській соціолінгвістиці поняття ставлення до мови постає як психологічний конструкт, котрий базується на поняттях поведінка, віра, оцінювання, погляд як основних компонентів понятійної структури. Тому, хоча поняття ставлення до мови не має внутрішньомовної основи, безпосереднє ставлення до мови може впливати на мовну ідентичність, мовну свідомість і мовну ідеологію індивіда та зумовлювати такі зміни в розвитку мови, як мовний зсув, смерть мови чи мовне відродження.

Ключові слова: термінологія соціолінгвістики, ставлення до мови, термінологічне поле, термінологічна група, сема (семантичний компонент), семантичні відношення.