Регіональна мовна диференціація України: ознаки стійкості і змін (на матеріалі всеукраїнського опитування 2013 року)

Анотація

У статті проаналізовано результати всеукраїнського опитування, проведеного в березні 2013 р. у рамках нового міжнародного проекту «Регіон, нація і поза ними. Міждисциплінарна і транскультурна реконцептуалізація України». Автор порівнює відповіді 6000 респондентів на три запитання: «Як Ви ставитеся до того, що в Україні існує українсько-російський білінгвізм?», «Ви згідні з тим, що кожний житель в Україні повинен володіти українською мовою / російською мовою»?», «Який у Вас рівень володіння українською / російською мовами?» – із даними більш раннього опитування 2006 р. Виявлено, що ідею білінгвальної України більшість респондентів оцінює нейтрально або позитивно, за винятком західних і деяких північних та центральних регіонів. 95% опитаних вважають, що всі жителі України повинні володіти українською (в порівнянні з 2006 роком це є значним зростанням). За вимогу володіти російською мовою висловлюються 70% (це трохи менше, ніж у 2006 році). Рівень володіння і українською, і російською мовами підвищився.

Ключові слова: всеукраїнське опитування, двомовність, ставлення до мов, володіння мовою, регіони України, мовне питання.