Мовлення політичного лідера: прецедентні імена зі сфери-джерела "Релігія" як засіб вираження комунікативної інтенції

Анотація

У статті обґрунтовано прецедентний статус власних назв та виокремлено тематичні групи прецедентних імен у трьох лінгвокультурах − українській, польській, французькій. Досліджено формально-семантичні ознаки (номінативну варіативність, дериваційну активність, контекст, полюсність, участь у актах вторинної номінації) та комунікативно-прагматичний потенціал найбільш вживаних прецедентних імен, зокрема їх аргументативну, культурно-семіотичну, парольну функції та функцію створення вертикального контексту. Для аналізу прецедентних імен використано прийоми контент-аналізу, контекстного та компонентного аналізу.

Ключові слова: дискурс політичного лідера, прецедентне ім’я, власна назва, сфераджерело прецедентних імен.