Державно-релігійні чинники в запровадженні староукраїнської мови в освітній процес XIV-XVII ст.

Анотація

У статті досліджено характер та вплив державно-релігійних чинників на запровадження староукраїнської (руської) мови в освітній процес у XIV–XVII ст. Цей вплив тривав через два середовища: урядово-шляхетське та духовно-освітнє. Проаналізовано основні гетьманські приписи щодо використання староукраїнської мови в освітній царині та характерну неадекватність такої діяльності у православному духовному середовищі. Вислідом панславістської та ксенофільської орієнтації найвищого православного духівництва та політичного узалежнення України від Москви стало максимальне звуження сфери функціювання староукраїнської мови з другої половини XVII століття. Ключові слова: державно-релігійні чинники, староукраїнська (руська) мова, братства, мовно-освітні приписи, духовно-освітнє середовище.