ГЕОАРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ’ЯТКИ ПІВНІЧНОГО УСТУПУ ЛЬВІВСЬКОГО ПЛАТО В МЕЖАХ ЛЬВОВА

Roman Dmytruk, Andrii Havinskyi, Andrii Yatsyshyn

Анотація


Для зменшення залежності туристичних потоків від закриття адміністративних чи державних кордонів необхідна розробка туристичних, рекреаційних продуктів, які задовольнятимуть потреби місцевих (у межах міста, області чи країни) користувачів.

У межах території Львова та його найближчих околиць функціонує декілька пізнавальних туристичних, рекреаційних та геоосвітніх маршрутів, серед яких найпопулярнішим є маршрут, що пролягає через Високий Замок, гору Лева, Кайзервальд до Чортових Скель. Упродовж кількох останніх років проаналізовано особливості його природничої (геологічної, геоморфологічної) складової. Розрізи корінних і четвертинних відкладів, які трапляються вздовж маршруту, можуть виконувати навчальну, освітню, пізнавальну, екологічну й естетичну функції. Обʼєкти неживої природи, розташовані вздовж маршруту, добре доступні для ознайомлення. Антропогенний вплив на ці обʼєкти значний, оскільки їх активно використовують для пішого туризму, занять з альпінізму тощо, отже існує потреба в постійному моніторингу їхнього стану, благоустрою території.

Однак весь потенціал зазначеного маршруту досі не розкрито. Зокрема, мало висвітлено найдавніші (дослов’янські) етапи заселення і загосподарення цієї території Львова. Деякі геоархеологічні пам’ятки є унікальними, зокрема, пізньопалеолітична стоянка біля підніжжя Чортових Скель: там відшукали остеологічні рештки, які належать мамонтам, шерстистим носорогам, давнім коням, оленям та іншим тваринам. На кістках є гравірування у вигляді солярних знаків. Серед артефактів вирізняються нуклеуси, ножі, скребки, різці й ін.

На схилах г. Високий Замок знайдено велику кількість виробів різних археологічних періодів, з яких доволі ранніми є матеріали, представлені енеолітичними культурами. Чимало знахідок також пов’язують з княжим періодом.

У парку Шевченківський Гай (Кайзервальд) зафіксовано оборонне поселення, а у місцевості Святовитове Поле – укріплене городище, на якому виявлено матеріали липицької культури (І–ІІІ ст.) і ІХ–ХІ ст.

Виявлені на північному уступі Львівського плато геоархеологічні пам’ятки суттєво розширюють геоосвітню функцію популярного серед містян і гостей Львова туристичного, рекреаційного, природопізнавального маршруту Високий Замок–Чортові Скелі. Вони є цікавими як для пересічного туриста, що полюбляє піші прогулянки в зеленій зоні міста, так і для школярів, студентів, науковців, які вивчають природу та історію рідного краю, опікуються проблемами її збереження та охорони.

Ключові слова: Львівське плато; Мале Полісся; пам’ятка природи; геоархеологічні пам’ятки; палеоліт; енеоліт.


Повний текст:

PDF

Посилання


Bandrivskyi, M. (1992). Svarozhilyky [Svarog’s faces]. Lviv: Lohos, 1992. (In Ukrainian).

Bandrivskyi, M. (2003). Poselennia ranno zaliznoho viku u Vynnykakh ta problemy zavershalnoho etapu isnuvannia vysotskoi kultury [Settlement of the Early Iron Age in Vynnyky and problems of the final stage of the Vysotsky culture existence]. In Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 6. Lviv, 204–219. (In Ukrainian).

Brusak, V., Bakun, V. (2011). Metodychni aspekty klasyfikatsii i pasportyzatsii heoloho-heomorfolohichnykh pamiatok pryrody [Methodological aspects of classification and certification of geological and geomorphological monuments of nature]. In Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia heohrafichna, 39. 44–51. (In Ukrainian).

Voloshyn, P. (2009). Metodychni rekomendatsii z heoloho-heomorfolohichnoho rozdilu zahalnoekolohichnoi praktyky (dlia studentiv druhoho kursu heohrafichnoho fakultetu spetsialnosti “Ekolohiia, okhorona navkolyshnoho seredovyshcha ta zbalansovane pryrodokorystuvannia”) [Methodological recommendations from the geological-geomorphological section of the general ecological practice (for second-year students of the Faculty of Geography, majoring in "Ecology, environmental protection and sustainable nature management")]. Lviv : VC Ivan Franko National University of Lviv. (In Ukrainian).

Havinskyi, A. (2011) Novi dani do vyvchennia kultury liichastoho posudu [New findings discovered during the study of the funnel crockery culture]. In Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni, 15, 363–370. (In Ukrainian).

Havinskyi, A., Bilas, N., Rybitska, M. (2020) Rozkopky poselennia kultury liichastoho posudu Vynnyky-Lysivka u 2017–2018 rr. [Excavations of the Vynnyky-Lysivka funnel-shaped culture settlement in 2017–2018]. In Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2018 r., 111–112. (In Ukrainian).

Hrynchyshyn, B., Konoplia, V., Sydorovych, V., Steblij. N. (2019). Rozkopky dovkola Vynnykivskoho ozera [Excavations around Vynnykivske Lake]. In Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2018 r., 112–114. (In Ukrainian).

Ivanina, A., Pidlisna, O., Hotsaliuk, H., Zinko, Yu., Chuchman, N. (2019). Heoturystychna stezhka u Rehionalnomu landshaftnomu parku “Znesinnia” (Lviv) [Geo-touristtrailin Ascension Regional Landscape Park (Lviv)]. In Pryrodookhoronna terytoriia yak bazova navchalna platforma Novoi ukrainskoi shkoly : Zb. statei Vseukrainskoinauk.-prakt. konfer. z mizhnarodnoiu uchastiu, 2, 60–70. (In Ukrainian).

Konoplia, V. (2008). Kremenevisokyryperiodueneolitu z terytoriiLvova [Flint axes from the Eneolithic period in the territory of Lviv]. In NaukovizapyskyLvivskohoistorychnohomuzeiu, 12, 3–5. (In Ukrainian).

Konoplia, V. (2009). Bahatosharova pamiatka Honchary poblyzu Lvova [Honchary multi-layer landmark near Lviv]. In Naukovi studii: Zbirnyk naukovykh prats. Istoryko-kraieznavchyi muzeim. Vynnyky, 2, 91–118. (In Ukrainian).

Korotenko, N. E., Schiritsa, A. S., Kanevskiyi, A. Ya. (1985). Geologicheskie pamyatniki Ukrainyi: spravochnik-putevoditel [Geological monuments of Ukraine: a guide]. Kiev : Naukova dumka. (In Ukrainian).

Nazaruk, M. M., Halushka, A. M., Partyka, N. V., Zinko, Yu. V., Senchyna, B. V., Koinova, I. B., Kret, M. Ye. (2016). Lviv: Pryroda navkolo nas: Monohrafiia. Lviv : Kolo. (In Ukrainian).

Matskevyi, L. (2005). Pytannia zaselennia ta otochuiuchoho pryrodnoho seredovyshcha terytorii suchasnoho Lvova u kamianu dobu [Issues of settlement and the natural environment of the territory of modern Lviv in the Stone Age]. In Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 8, 265–282. (In Ukrainian).

Matskevyi, L. (2005) Pidsumky doslidzhen paleolitu ta mezolitu v pecherakh zakhodu Ukrainy [Results of investigations of Paleolithic and Mesolithic caves in western Ukraine]. In Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni, 9, 90–134. (In Ukrainian).

Matskevyi, L. (2008) Arkheolohichni pamiatky Lvova [Archaeological landmarks in Lviv]. Lviv : Lohos. (In Ukrainian).

Peleshchyshyn, M. (1990). Plemena kultury voronkovydnykh sosudov [Tribes of funnel crockery culture]. In Arkheolohyia Prykarpatia, Volyny i Zakarpatia (eneolit, bronza i ranee zhelezo), 35–43. (In Ukrainian).

Ratych, O. O. (1961) Drevnoruski materialy z rozkopok 1955–1956 rr. na Zamkovii hori u Lvovi [Ancient Rus materials found during the excavations on Zamkova Hill in Lviv in 1955–1956]. In Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni, 3, 115–127. (In Ukrainian).

Smishko, M. Yu., Peleshchyshyn, M. A. (1962). Poselennia kultury liichastoho posudu v s. Mali Hrybovychi Lvivskoi oblasti [Settlement of the funnel crockery culture in the village of Mali Hrybovychi, Lviv region]. In Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni, 4, 28–43. (In Ukrainian).

Tsys, P. (1962). Heomorfolohiia URSR [Geomorphology of the USSR]. Lviv : Vyd-vo Lviv. un-tu. (In Ukrainian).

Yatsyshyn, A., Dmytruk, R. (2020). Elementy heoturystychnoi merezhi Lvova [Elements of the geotourism network of Lviv]. In Konstruktyvna heohrafiia i kartohrafiia: stan, problemy, perspektyvy : materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi onlain-konferentsii, prysviachenoi 20-richchiu kafedry konstruktyvnoi heohrafiiikartohrafii Lvivskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Franka (Ukraina, m. Lviv, 1–3 zhovtnia 2020 r.), 253–258. (In Ukrainian).

Yatsyshyn, A., Dmytruk, R., Havinskyi, A. (2021). Pryrodopiznavalni ta heoarkheolohichni marshruty skhidnoi chastyny Lvova [Natural and geoarchaeological routes in the eastern part of Lviv]. In Problemy heomorfolohii i paleoheohrafii Ukrainskykh Karpat i prylehlykh terytorii, 1(12), 155–178. (In Ukrainian).

Bąbel, J. (1980) Kult topora w neolicie ziem Polskich [The cult of the Toper in the neolithic lands of Poland]. In Wiadomości Arheologiczne, 45, 1, 3–44. (in Polish).

Сzekaj-Zastawny, A., Kabaciński, J., Terberger, T. (2013). Ggeneza kultury pucharów lejkowatych w kontekście przemian kulturowych w Europie Północnej w V tys. BC [Genesis of the funnel crockery culture in the context of culturetransformation in the Northern Europe in the 5thmillennium ВС]. In Przegląd Archeologiczny, 61, 189–213. (in Polish).

Czołowski, А. (1910). Wysoki Zamek [Vysokyi Zamok]. Lwów: Wydawnictwo Towarzystwa Miłośników przeszłości Lwowa. (in Polish).

Janusz, B. (1913). Z pradziejów ziemi lwowskiej [From the past of the Lviv land]. Lwów: Biblioteka Lwówska. (in Polish).

Kozłowski, L. (1924). Młodsza epoka kamienna w Polsce [Younger Stone Age in Poland]. Lwów. Nakładem Towarzystwa Naukowego. (in Polish).

Schneider, A. (1876). Badania i poszukiwania archeologiczne w Galicji w ostatnich latach [Archaeological research and searchesin Halychyna in recentyears]. In Przegląd Archeologiczny. 1.2. 44–51. (in Polish).

Wiślański, T. (1979). Ksztaltowaniesię miejscowych kultur rilniczo-hodowlanych. Plemiona kultury pucharów lejkowatych [Formation of local agricultural cultures. Tribes of the funnel crockery culture]. In Prahistoria ziem Polskich. T. II: Neolit, 165–260. (in Polish).




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/gpc.2021.2.3548

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.