Мережа та структура комплексних, геологічних і гідрологічних пам’яток природи Львівської області

Vitaliy Brusak, Diana Krychevska

Анотація


Проаналізовано мережу та структуру комплексних, геологічних і гідрологічних пам’яток природи, наведено картосхеми їхнього поширення у Львівській області, а також запропоновано перелік перспективних об’єктів для заповідання.

Пам’ятки природи (ПП) – найчисельніша категорія у структурі природно-заповідного фонду (ПЗФ) України загалом і Львівської області зокрема. У складі природно-заповідного фонду, залежно від об’єкта охорони, розрізняють комплексні, геологічні, гідрологічні, ботанічні, пралісові і зоологічні пам’ятки природи. Станом на 2019 рік у Львівській області організовано 199 пам’яток природи – дві ПП загальнодержавного і 197 – місцевого значення. Найбільше в області ботанічних пам’яток природи (122 об’єкти), значно менше гідрологічних (34), комплексних (20), геологічних (19) і пралісових (4) ПП.

Здебільшого (15 з 20-ти) комплексні пам’ятки природи охоплюють виразні форми рельєфу (окремі горби, комплекси скель, печери), які мають не лише природоохоронне, а й часто ще історико-культурне значення. Найбільше комплексних ПП у Сколівському та Золочівському (по 5) районах, менше – у Бродівському та Яворівському (по 2), Старосамбірському, Турківському, Дрогобицькому, Кам’янка-Бузькому, Стрийському та Миколаївському (по 1) районах.

Геологічні ПП організовані для збереження печер, скель, геологічних відслонень, ерозійних останців та польодовикових утворень. Поширені ці пам’ятки природи у десяти адміністративних районах та у Львові, переважно приурочені до гірської частини Львівщини, Передкарпатської рівнини і Подільської височини.

Гідрологічні ПП представлені джерелами і свердловинами (29 об’єктів), водоспадами (3), торфовищами (1) та витоком річки (1). Заповідний статус мають джерела і свердловини мінеральних вод курортів Моршин (7), Трускавець (4), Шкло (6), Розлуч (4) і Любінь Великий (1). Найбільше гідрологічних пам’яток у Стрийському (7 об’єктів), Дрогобицькому і Яворівському (по 6) та Турківському (5) районах, менше – у Сколівському і Старосамбірському (по 3), Буському, Городоцькому, Жидачівському і Самбірському (по 1) районах.  

Пропонується взяти під охорону як геологічні пам’ятки комплекс скель з печерами у Миколаївському районі, останець Червона гора у Жовківському районі, комплекс скель у Сколівському районі. Особливу цінність становлять об’єкти гірничо-промислового типу (закинуті кар’єри, шахти, давні копальні). З цінних гідрологічних об’єктів потребують охорони свердловини і джерела курорту Східниця, витік річки Стир.

Ключові слова: комплексні пам’ятки; геологічні і гідрологічні пам’ятки; Львівська область.


Повний текст:

PDF

Посилання


Bayrak G., Gavryliv M. (2011). Formuvannja skel’nyh kompleksiv Beskydiv [Forming of rocky complexes of Beskyd]. In Fizychna geografija ta geomorfologija, 3 (64). Kyiv: Obrii’, 63–72. (In Ukrainian).

Bayrak G., Zozulya M. (2012). Geomorfologichni osoblivosti Mezhibrodskogo kompleksu skel u Verhnodnisterskih Beskidah. [Geomorphological features Mezhibrodskogo of complex of rocks in Verkhnednisterskikh Beskidakh] In Problemy heomorfolohii i paleoheohrafii Ukrainskykh Karpat i prylehlykh terytorii. Lviv: VC Ivan Franko National University of Lviv, 125–135. (In Ukrainian).

Brusak V., Bakun V. (2011). Metodychni aspekty klasyfikatsii i pasportyzatsii heoloho-heomorfolohichnykh pamiatok pryrody [The methodological aspects of classification and making the passport list of geologic and geomorphologic natural monuments]. In Visnyk of the Lviv University. Seriya Geografichna, 39, 44–51. (In Ukrainian).

Korotenko N. E., Shchyrytsa A. S., Kanevskyi A. Ya. (1987). Heolohycheskye pamiatnyky Ukrayny: spravochnyk-putevodytel [Geological monuments of Ukraine: handbook and guide]. Kyev : Nauk. dumka. (In Ukrainian).

Hrytsenko V. P., Ishchenko A. A., Rusko Yu. O., Shevchenko V. I. (1995). Heolohichni pamiatky pryrody Ukrainy: problemy vyvchennia, zberezhennia ta ratsionalnoho vykorystannia [Geological monuments of the nature of Ukraine (problems of study, conservation and rational use)]. Kyiv: Preprynt NAN Ukrainy, Tsentr. nauk.-pryrodn. muzei; 95–1. (In Ukrainian).

Kalinina V. I., Hurskoho D. S., Antakovoi I. V. (Eds.). (2006). Heolohichni pamiatky Ukrainy: U 3 t. [Geological monuments of Ukraine: in 3 volumes]. (Vol. 1). Kyiv: DIA. (In Ukrainian).

Zakon Ukrainy Pro pryrodno-zapovidnyi fond Ukrainy [Law of Ukraine. On the nature reserve fund of Ukraine] 2456-ХІІ (1992). (In Ukrainian).

Zinko Yu., Brusak V., Hnatiuk R., Kobziak R. (2004). Zapovidni heomorfolohichni obiekty Ukrainskykh Karpat: struktura, osoblyvosti poshyrennia ta vykorystannia [Conservation geomorphological features of the Ukrainian Carpathians: structure, features of distribution and use]. In Problemy heomorfolohii i paleoheohrafii Ukrainskykh Karpat i prylehlykh terytorii. Lviv: VC Ivan Franko National University of Lviv. 1, 260–280. (In Ukrainian).

Zinko Yu. (2007). Zberezhemo pryrodnu spadshchynu Lvivshchyny [Let us preserve the natural heritage of Lviv region]. L’viv. (In Ukrainian).

Zinko Yu. (2008). Formuvannya mizhnarodnogo geoparku “Skelyasti Beskidy” yak tsentru geoturizmu [Formation of the international geopark “Rocky Beskyds” as a centre for geotourism]. In Visnyk of the Lviv University. Seriya mizhnarodni vidnosyny, 24, 83–93. (In Ukrainian).

Mykulyn O., Tarnavskyi R. (2017). Istoryko-kulturni pamiatky Boryslava i Skhidnytsi. Putivnyk [Historical and cultural monuments of Borislav and Skhidnytsia. Guidebook]. – L’viv: Karty i Atlasy. (In Ukrainian).

Perelik terytorii ta obiektiv pryrodno-zapovidnoho fondu zahalnoderzhavnoho ta mistsevoho znachennia Lvivskoi oblasti stanom na 20.03.2019 [The list of territories and objects of nature reserve fund of national and local importance of Lviv oblast as of March 20, 2019]. Retrieved from: http://deplv.gov.ua/diialnist-departamentu/zberezhennia-bioriznomanittia/pryrodno-zapovidnyi-fond

Sait Tsiliushchi dzherela Ukrainy [The healing sources of Ukraine]. Retrieved from: http://a-starosta.narod.ru/index/0-168

Shevchuk O., Ivanyk M. (2013). Heoturystychna atraktsiinist heoobiektiv Lvivskoi oblasti [The geo-touristic attraction of geo-objects of Lviv oblast] In Heohrafiia, ekonomika i turyzm: natsionalnyi ta mizhnarodnyi dosvid (p.455–458). Lviv: VC Ivan Franko National University of Lviv. (In Ukrainian).

Shevchuk O., Ivanyk M. (2014). Vykorystannia heoloho-heomorfolohichnykh obiektiv Lvivskoi oblasti dlia heoturyzmu [The using of geological-geomorphological objects of Lviv oblast with the geotourism purposes]. In Heoturyzm: praktyka i dosvid. (p. 17–22). Lviv: Karty i Atlasy. (In Ukrainian).

Bayrak G. (2019). Morphological classification of the Beskids rocks in the Ukrainian Carpathians. In Problemy heomorfolohii i paleoheohrafii Ukrainskykh Karpat i prylehlykh terytorii. Lviv: VC Ivan Franko National University of Lviv, 1 (9), 117–132. DOI 10.30970/gpc.2019.1.2806.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/gpc.2019.2.3060

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.