ГЕОТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Анотація

У представленому дослідженні виокремлено головні природні геотуристичні ресурси територій природно-заповідного фонду Закарпатської області – національних природних парків «Синевир», «Ужанський» і «Зачарований край», регіональних ландшафтних парків «Притисянський» і «Синяк» та Карпатського біосферного заповідника. Геотуристичними ресурсами вважаємо різноманітність проявів геологічної будови та рельєфу (гірські хребти і вершини, фрагменти річкових долин, відслонення гірських порід і скельні останці, льодовикові форми (кари, морени), високогірні озера, верхові болота, численні джерела (у тім числі мінеральних вод), водоспади (каскадні та одноступеневі), наслідки екзогенних і ендогенних процесів тощо.
Кожна з досліджуваних природоохоронних територій репрезентує певний геоморфологічний район Українських Карпат: НПП «Синевир» представляє Горганське високогір’я Вододільно-Верховинських Карпат, Ужанський НПП – фрагменти Вододільного середньогірного верховинського хребта (Вододільно-Верховинські Карпати) і Полонинського хребта Полонинсько-Чорногірських Карпат, НПП «Зачарований край» – центральну частину Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма Українських Карпат, а РЛП «Синяк» – частину гірського масиву Синяк цього ж пасма, РЛП «Притисянський» – найцінніші природні території Притисенської алювіальної низовинної рівнини (частина Чоп-Мукачівської рівнини), Карпатський біосферний заповідник (КБЗ) представлений шістьма окремими масивами (Чорногірським, Свидовецьким, Мармароським, Кузійським, Угольсько-Широколужанським, Долиною нарцисів) та двома відокремленими від Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма горами (г.Чорна і г.Юлівська), розташованими на висотах вiд 180 до 2 061 м н.р.м. у захiдній, центральній i схiдній частинах Українських Карпат.
Найвідоміші геолого-геоморфологічні об’єкти є туристичними атракціями і входять до складу екотуристичних стежок і маршрутів, які функціонують на описаних природоохоронних територіях. Поблизу окремих об’єктів облаштовано зони відпочинку та оглядові майданчики. Перетворення цих об’єктів у геотуристичні атракції потребує належного інформаційно-освітнього забезпечення, створення спеціалізованих геотуристичних маршрутів та відповідної інфраструктури на досліджуваних природоохоронних територіях. Загалом усі досліджувані природоохоронні території Закарпатської області мають значні геотуристичні ресурси і всі передумови для розвитку геотуризму.
Ключові слова: геотуризм, геотуристичні ресурси, геотуристичні атракції, природоохоронні території, Закарпатська область, туристична інфраструктура, інформаційно-освітнє забезпечення.