АНАЛІЗ МОРФОЛОГІЇ РЕЛЬЄФУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
МЕТОДОМ ПОБУДОВИ АВТОКОВАРІОГРАМ

O. Mkrtchian

Анотація


Кількісний морфометричний аналіз рельєфу, як новий перспективний напрям досліджень, вирішує низку важливих завдань. Одним з них є кількісна характеристика форм і типів рельєфу, що дає змогу побудувати їхні морфометричні сигнатури, за якими можна об’єктивно виокремити ці форми й типи, використовуючи автоматизовані методи.Завдання можна вирішити шляхом аналізу автоковаріаційної/автокореляційної структури топографічної поверхні.
В ході даного дослідження виконано обрахунок автоковаріограм для топографічних поверхонь п’ятьох зон в Українських Карпатах, виокремлених за ознакою тектонічної та геологічної будови, а також аналіз цих автоковаріограм. З цією метою використано спеціально створений скрипт мовою R. Завдяки скрипту проаналізовано фрагмент цифрової моделі рельєфу (SRTM Version 4.1) у межах кожної зони та розроблено відповідні таблиці з двома полями, які містять значення відстаней (лагів) та відповідних автоковаріацій. На основі цих таблиць графічними засобами R побудовано графіки – автоковаріограми.
Тоді як загальний вигляд усіх трьох автоковаріограм є подібним, їхній детальніший аналіз виявив деякі помітні відмінності між ними. Загалом автоковаріограми для п’ятьох зон відрізняються між собою первинними значеннями, наявністю чи відсутністю періодичності поверхні рельєфу (її індикують виражені локальні мінімуми на автоковаріограмі) та відстанню, на якій значення наближаються до нуля. Загалом риси та параметри автоковаріограми можуть вказувати на тектонічну структуру та процеси, генезис та склад поверхневих геологічних відкладів та домінуючі морфодинамічні процеси.
Ключові слова: геоморфометрія, автоковаріограма, мова R, цифрова модель рельєфу, Українські Карпати.


Повний текст:

PDF (English)

Посилання


  1. Enzmann R. D. (1966). Introduction to the Section on Signatures, in Planetology and Space Mission Planning. Ann. New York Acad. Sci.,V. 140, Article 2, 154–156.
  2. Franklin J. (1995). Predictive vegetation mapping: geographic modelling of biospatial patterns in relation to environmental gradients. Progress in Physical Geography, 19(4), 494–519.
  3. Guisan A., Zimmermann N. (2000). Predictive habitat distribution models in ecology. Ecological Modelling, 135, 147–186.
  4. Jarvis A., Reuter H. I., Nelson A., Guevara E. (2008). Hole-filled seamless SRTM data v4. International Centre for Tropical Agriculture (CIAT). Retrieved from http://srtm.csi.cgiar.org.
  5. Mitasova H. J., Hofierka M., Zlocha R., Iverson L. (1996). Modeling topographic potential for erosion and deposition using GIS. Int. J. of Geogr. Information Science,10(5), 629–641.
  6. Mkrtchian A. (2016). Annual precipitation data processing and interpolation for the weather stations of Western Ukraine. Proceedings of GeoMLA, Geostatistics and Machine Learning, Application in Climate and Environmental Sciences. Belgrade : Faculty of Civil Engineering, University, 61– 66.
  7. Mkrtchian A. (2013). The relations between land surface morphometry and spectral characteristics of ecosystems in the Ukrainian Carpathians. Ekológia,Vol. 32, No. 1, 87–94.
  8. Mkrtchian O., Shuber P. (2014). Analis zviazkiv mizh richnymy normamy kilkosti opadiv ta morphometrychnymy pokaznykamy relief dlia meteostanciy zahodu Ukrayiny [Analysis of relationships between annual precipitation norms and terrain attributes for the meteorological stations in Western Ukraine] Scientific Visnyk of Chernivtsi University. Ser. geogr.,724–725, 38–42.
  9. Moore I.D., Gessler P. E., Nielsen G. A., Peterson G. A. (1993). Soil attribute prediction using terrain analysis. Soil Science Society of America Journal, 57, 443–452.
  10. Pike R. J. (1988). The geometric signature: quantifying landslide terrain types from digital elevation models. Mathematical Geology, Vol. 20, No. 5, 491–511.
  11. Pike R. J. (1995). Geomorphometry – progress, practice, and prospect. Z. Geomorph. Suppl.-Bd, 101, 221–238.
  12. Shary P.A., Sharaya, L.S., Mitusov, A.V. (2002). Fundamental quantitative methods of land surface analysis. Geoderma, 107, 1–32.
  13. Tobler W. A (1970). computer movie simulating urban growth in the Detroit region. Economic Geography, 46 (Supplement). 234–240.
  14. Tobler W. (1967). Of Maps and Matrices. Journal of Regional Science, 7, 275–280.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/gpc.2018.08.2026

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.