СКЕЛІ “РОЗГІРЧЕ”
ТА ЇХНЄ ВИКОРИСТАННЯ В ГЕОТУРИСТИЧНИХ ЦІЛЯХ

Galyna Bayrak, Larysa Теоdorovych

Анотація


Досліджено морфометричні особливості скель поблизу с. Розгірче Стрийського
району Львівської обл. Скелі знаходяться у Сколівських Бескидах Українських Карпат на
межі з Передкарпаттям, на правому березі р. Стрий. Вони розташовані на схилі, майже у
підніжжі невисокого хребта і представлені відслоненням пісковиків вигодської світи
еоцену. Тут знаходяться три великі скельні брили висотою 10, 5 і 4 м та кілька малих.
Найбільшою є скеля кубоподібної форми з широкою основою і плоским верхом, з трьома
уступами, що звужуються догори. Дві інші скелі мають блокову форму. Наявність
великих скель у нижній частині хребта вказує на те, що ерозійні та делювіальні процеси,
які спричинили оголення пісковиків, на нижніх ділянках схилів були інтенсивніші, ніж
на верхніх.
Скелі – цікавий геолого-геоморфологічний об’єкт, що має історичне значення. У
найбільшій скелі на двох рівнях видовбані печери, в яких у часи Середньовіччя містився
невеликий монастир. Ймовірно, в одній з печер був храм, в іншій – приміщення для
перебування ченців. Крім цього, археологічні знахідки вказують на те, що цей об’єкт
люди використовували ще у часи язичництва.
Все це зумовлює надання охоронного статусу об’єкту та створення нових
геотуристичних маршрутів. Автори запропонували два пішохідні, автобусний та
мотовеломаршрут, які передбачають відвідування скельного монастиря “Розгірче”.
Ключові слова: скелі, Розгірче, печерний монастир, геотуризм, туристичні маршрути.


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Bayrak G., Zozulya M. (2012). Geomorfologichni osoblivosti Mezhibrodskogo kompleksu skel u Verhnodnisterskih Beskidah. Problemi geomorfologiyi i paleogeografiyi Ukrayinskih Karpat i prileglih teritorIy. Zbirn. nauk. prats. Lviv, LNU im. I. Franko, 125–132 (in Ukrainian).

2. Bayrak G., Gavriliv M. (2011). Formuvannya skelnih kompleksiv Beskidiv. Fizichna geografiya ta geomorfologiya, 3(64). 63–72. http://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/10/017-BayrakGavriliv.pdf

3. Bandrivskiy M. S. (1992). Svarozhi liki: narisi, Lviv: Logos Pub., 104 pp. (in Ukrainian).

4. Vagilevich I. (1993). Berdi – v Urichi. Podorozhi v Ukrayinski Karpati : zbirnik. Lviv, 102–113 (in Ukrainian).

5. Gavrishkiv G. (2008) Petrografiya paleotsenovih vidkladiv “ekzotichnih skel” Skibovoyi zoni Ukrayinskih Karpat. Zb. nauk. pr. institutu geologIchnih nauk NAN Ukrayini, 1, 67–69 (in Ukrainian).

6. Korotenko N. E., Schiritsa A. S., Kanevskiy A. Ya. (1985). Geologicheskie pamyatniki Ukrainy: Spravochnik – putevoditel. Kiev: Naukova dumka Pub., 156 pp. (in Ukrainian).

7. Zinko Yu. (2008) Formuvannya mizhnarodnogo geoparku “Skelyasti Beskidi” yak tsentru geoturizmu. Visnik of the Lviv University. Series mizhnarodni vidnosini, 24, 83–93 (in Ukrainian).

8. Zozulya M. (2013). Geomorfologichni osoblivosti Tserkov’yanskogo kompleksu skel u Skolivskih Beskidah. Visnik of the Lviv University. Series Geography, 42, 121–127. ISSN 2078-6441 (in Ukrainian).

9. Karpovich V. (1930). Skalniy monastir v Rozgirchi. (Iz plyanom ta 5 ilyustratsiyami). Zapiski ChSVV. Lviv, 562– 573. Senjor prehistoryk Gazeta Lwowska. Lwów (in Polish).

10. Pelenskiy Yu. (1980). Dolinoyu Oporu i Striya. P.24. Ruyini zamkiv i monastiriv. Boykivschina: monografIchniy zbirnik materiyaliv pro Boykivschinu z geografiyi, istoriyi, etnografiy i pobutu. Pid. red. M. Utrisko. Ukrayinskiy Arhiv NTSh. T. ХХХІV. Filyadelfiya–Nyu-York, 459–485. http://www.steger.com.ua/2013/11/ blog-post.html (in USA).

11. Pecherniy kompleks v Rozgirche. http://spadok.org.ua/megalitychni-kompleksy-karpat/pechernyy-kompleks-v-rozhirche

12. Pecherniy monastir s. Rozgirche. https://uk.wikipedia.org/wiki/Pecherniy _monastir_sela_RozgIrche

13. Sayt Lvivskogo oblasnogo upravlinnya lisovogo ta mislivskogo gospodarstva. http: //www.lvivlis.gov.ua/uk/nature_reserve_fund_ local_natural_bound/58.h

14. Sulik R. (1995). Skelniy monastir v Rozgirchi na Striyschini / Roman Sulik. Skeli y pecheri v Istoriyi ta kulturi starodavnogo naselennya Ukrayini: nauk. konf., Lviv, 2-3 lyutogo 1995 r. Institut ukrayinoznavstva Im. I. Krip’yakevicha NAN Ukrayini. Lvivskiy muzey Istoriyi religiiyi. Arheologichna komisiya NTSh u Lvovi, 108–110. http://www.stryi.com.ua/history/villages/635-2009-12-04-15-05-31

15. Timchishin Ya, Savka M., Timoshenko P. (1967). Podorozhi po Lvivschini. Kraeznavcho-turistskiy naris. Lviv: Kamenyar Pub., 384 pp. (in Ukrainian).

16. Ukrayinsko-polskiy turistichniy shlyah “GEO-CARPATHIANS”. https://www.slideshare.net/viktoza/zinko-at-allekoforum2014

17. Chen L. Ya. (2015). Osoblivostі arhіtekturno-prostorovogo virіshennya oboronnih hramіv Galichnі. Visnik Natsіonalnogo unіversitetu "Lvivska polіtehnika". Arhіtektura, 836, 197–210. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ VNULPARX_2015_836_27.

18. Demetrykiewicz W. (1903). Groty wykute w skalach Galicji wschodniej, pod względem archeologicznym (z 6 tablicami). Materialy Antropologiczno-Archeologiczne i Etnograficzne. T. VI, pp. 51–91 (in Polish).




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/gpc.2018.08.2017

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.