ЛІТОЛОГІЧНА СТРУКТУРА СМОТРИЦЬКОГО КАНЬЙОНУ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ЕКСКУРСІЙНИХ ФОРМ ГЕОТУРИЗМУ В КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ

Анотація

У публікації висвітлено структурні особливості літологічної та геоморфологічної будови долини р. Смотрич в межах м. Камянець-Подільський як умови розвитку геотуризму. Здійснено аналіз основних геостратиграфічних підрозділів з позицій їх інформативності, атрактивності та можливості поєднання на їх базі різних форм туристичної діяльності. Відображено умови коплексного розвитку геотуристичних напрямків із традиційними формами екскурсійної роботи, що функціонують в регіоні дослідження. Виокремлено силурійські літологічні комплекси як потенціал-формуючі, завдяки їх ландшафтній атрактивності, насиченістю скам’янілостями та утворенню геоморфологічних об’єктів придатних для організації пригодницько-туристичних заходів. Відображено два аспекти їх використання, що регулюються відповідними юридичними нормами: оглядово-екскурсійні форми в межах природоохоронних об’єктів та пошуково-дослідницькі і пригодницько-туристичні – в межах господарських. Неогенові, зокрема пліоценові відклади мають локальне значення для пояснення палеогеографічних процесів, пов’язаних із перебудовою рельєфу після відступу Сарматського морського басейну і встановлення континентальних умов. Їх структура може розглядатися як перспективний матеріал для пошуку декоративних мінералів (яшмоїдів та халцедонів). Плейстоценові комплекси дозволяють сформувати уявлення про наслідки льодовикових епох в досліджуваному регіоні та процеси що сформували сучасні форми рельєфу в межах долини р. Смотрич. Основними умовами ефективного розвитку геотуризму, окрім потужної геолого- геоморфологічної ресурсної бази, визначено можливість поєднання спеціалізованих екскурсійних маршрутів з архітектурними об’єктами та історичними подіями, а також підготовки висококваліфікованих фахівців-екскурсоводів. Важливим напрямком розвитку геотуристичної діяльності є об’єднання найважливіших об’єктів, що відображають геологічну будову і рельєф регіону у форматі музею (наприклад палеонтологічної експозиції НПП. «Подільські Товтри»). Доцільно також поєднувати елементи екскурсії на гірничо-промислове виробництво з індивідуальною пошуковою діяльністю в межах відпрацьованих ділянок місцевих кар’єрів. Основними проблемами визначено забруднення території об’єктів побутовим сміттям та слабку популяризацію геотуристичних об’єктів. Ключові слова: геотури