ТРАВМАТИЧНІ ЗМІНИ НА ЧЕРЕПАХ ЯК ДЖЕРЕЛО ДО РЕКОНСТРУКЦІЇ ПЕРЕБІГУ ВІЙСЬКОВИХ КОНФЛІКТІВ XVII СТ. (за палеопатологічними даними з поля Берестецької битви)

Анотація

В антропологічній практиці особливо важливе значення мають серії масових поховань, які виникли в результаті природних катастроф, епідемій, битв, адже вони репрезентують одночасний зріз населення певної території. Окрім цього, коли ми маємо справу із непохованими останками людей, загиблих у військових конфліктах, то розміщення скелетів in situ на полі битви розкриває певні обставини їх смерті. Одна з таких вибірок із поля Берестецької битви 1651 р. була обстежена на предмет черепно-мозкових травм. Антропологічний аналіз дав змогу зафіксувати у людей, які загинули під час битви, велику кількість перімортальних травм, отриманих як у бою, так і при відступі. У більшості випадків вдалося визначити типи зброї, якою нанесені поранення. На підставі розташування травм на поверхні черепа проведено реконструкцію окремих епізодів та індивідуальних сутичок у ході битви. Найбільшу кількість травм зафіксовано у чоловіків, які загинули на переправі, прикриваючи фланги під час відступу основної маси козацького війська 10 липня 1651 р. Розташування травм на черепах цих чоловіків свідчить про нерівний бій із кількома нападниками (вершниками та пішими). У деяких випадках встановлено обставини смерті учасників битви та зафіксовано спроби відрубування голови у поранених людей.
Ключові слова: палеопатологія, масове поховання, поле битви, перімортальні травми, Берестецька битва, національно-визвольна війна.