ЧЕРВЕН ТА “ЧЕРВЕНСЬКІ ГРАДИ”: ІСТОРІОГРАФІЧНІ МІФИ НА ТЛІ ТРУДНОЩІВ АРХЕОЛОГІЇ

Vitaliy LIASKA

Анотація


На основі літописних відомостей та археологічних джерел проаналізовано проблему існування Червена у Х ст. Реінтепретовано усталений історіографічний міф про метрику й функції “Червенських градів”, які в першій половині ХІ ст. були важливою ланкою територіальної організації західного пограниччя Русі. Міждисциплінарний підхід дав змогу критично оцінити першу літописну згадку про Червен та охарактеризувати її як писарську інтерполяцію кінця ХІ – початку ХІІ ст. Таку думку підтверджує хронологія внутрішньовалових конструкцій Червена, які, згідно дендрохронологічного датування, було споруджено в першій половині ХІ ст. “Червенські гради”, згадані у літописі під 1018 р. та 1031 р., в історіографії стали об’єктом надмірної апологетизації, що зумовило автоматичне включення до їхнього числа Червена, Волиня, Сутейська, Щебрешина, Юрієва, Посадова, Ґрабовця, а подекуди і Белза. Почерговий розгляд хронології цих городищ вказує на те, що літописець в кінці ХІ – на початку ХІІ ст., не акцентуючи на особливостях вже неактуальної на той час племінної географії межиріччя Західного Бугу та Вепру, окреслив штучною дефініцією “Червенські гради” ареал розселення черв’ян, які згадані у тексті “Географа Баварського”. Припускаємо, що до племінних осередків черв’ян, а отже – до “Червенських градів”, у ІХ – на початку ХІ ст. належали укріплення в Ґуцьові, Липську-Поліссі, Майдані Ґурному, Скибицях та Майдані Новому.
Ключові слова: Русь, Червен, “Червенські гради”, черв’яни, літопис, археологічні джерела, історіографія, хронологія, городище.


Повний текст:

PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.