ОСОБЛИВОСТІ КОСТОРІЗНОГО ВИРОБНИЦТВА В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ I ТИСЯЧОЛІТТЯ Н. Е. В МЕЖИРІЧЧІ ДНІСТРА ТА ПРИП’ЯТІ

Анотація

Розглянуто особливості виробництва речей із кості та рогу, зміни в наборі інструментів у культурах першої половини І тисячоліття н. е. Дністро-Прип’ятського межиріччя. Проаналізовано розвиток технологій, які застосовували в цьому ремеслі. Виділено причини, що впливали на зміни в обробці сировини та виготовленні виробів.
Основною сировиною в косторізному виробництві були кістка та ріг. Їх використання в якості заготовки залежало від майбутнього призначення виробу. З кості найчастіше виготовляли виробничі речі, а з рогу – предмети індивідуального вжитку. Ікла здебільшого слугували амулетами-підвісками, зрідка – елементами інших знарядь. Використання порожнистого рогу було нетиповим для цього періоду.
Розвиток косторізного ремесла в першій половині I тисячоліття н. е. пов’язаний із початком використання нових типів інструментів. Застосування залізної дрібнозубчастої пили дало змогу швидко розділяти кістку чи ріг навіть на маленькі шматки, не завдаючи їм механічної шкоди. Використання ножа та скобеля дали змогу значно простіше виготовляти загострені знаряддя, а також надавати заготовкам-пластинам правильної форми. Користування залізними свердлами, окрім збільшення ефективності свердління, запобігало трісканню заготовки під час утворення отворів.
У косторізному виробництві застосовували розм’якшення сировини, головно, з використанням методів хімічного пом’якшення, коли заготовки втрачали твердість внаслідок дії на них органічних кислот.
Детальне вивчення косторізного виробництва першої половини I тисячоліття н. е., аналіз слідів інструментів на заготовках та готових виробах, які були достатньо типовими для різних історичних періодів, створює основу для впровадження методів відносного датування виробів та визначення їх хронології, що не завжди доступно для порівняльно-типологічного методу.
Ключові слова: косторізне виробництво, кісткова сировина, кістяні та рогові вироби, ремесло I–V ст. н. е.

Розглянуто особливості виробництва речей із кості та рогу, зміни в наборі інструментів у культурах першої половини І тисячоліття н. е. Дністро-Прип’ятського межиріччя. Проаналізовано розвиток технологій, які застосовували в цьому ремеслі. Виділено причини, що впливали на зміни в обробці сировини та виготовленні виробів.
Основною сировиною в косторізному виробництві були кістка та ріг. Їх використання в якості заготовки залежало від майбутнього призначення виробу. З кості найчастіше виготовляли виробничі речі, а з рогу – предмети індивідуального вжитку. Ікла здебільшого слугували амулетами-підвісками, зрідка – елементами інших знарядь. Використання порожнистого рогу було нетиповим для цього періоду.
Розвиток косторізного ремесла в першій половині I тисячоліття н. е. пов’язаний із початком використання нових типів інструментів. Застосування залізної дрібнозубчастої пили дало змогу швидко розділяти кістку чи ріг навіть на маленькі шматки, не завдаючи їм механічної шкоди. Використання ножа та скобеля дали змогу значно простіше виготовляти загострені знаряддя, а також надавати заготовкам-пластинам правильної форми. Користування залізними свердлами, окрім збільшення ефективності свердління, запобігало трісканню заготовки під час утворення отворів.
У косторізному виробництві застосовували розм’якшення сировини, головно, з використанням методів хімічного пом’якшення, коли заготовки втрачали твердість внаслідок дії на них органічних кислот.
Детальне вивчення косторізного виробництва першої половини I тисячоліття н. е., аналіз слідів інструментів на заготовках та готових виробах, які були достатньо типовими для різних історичних періодів, створює основу для впровадження методів відносного датування виробів та визначення їх хронології, що не завжди доступно для порівняльно-типологічного методу.
Ключові слова: косторізне виробництво, кісткова сировина, кістяні та рогові вироби, ремесло I–V ст. н. е.