ІСТОРІЯ ВИОКРЕМЛЕННЯ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО КОМПОНЕНТУ ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА ОСНОВІ АРХЕОЛОГІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Анотація

Проаналізована історіографія питання виділення германського компонента черняхівської культури за археологічними даними. Інтерпретація матеріалів черняхівської культури в західноєвропейській та радянській науці суттєво різнилася. У довоєнний та воєнний період більшість німецьких дослідників трактували черняхівські пам’ятки, як такі, що належали переважно готським племенам. У післявоєнний час радянські науковці розглядали черняхівську культуру як таку, що належить винятково слов’янам. В останні десятиліття утвердилося твердження щодо поліетнічності черняхівської культури, у складі якої германці займали не останнє місце. В археологічній літературі з часом виділено низку ознак, котрі пов’язують із прийшлим германським компонентом черняхівської культури. Північно-західний компонент представлений двома великими пластами старожитностей вельбарської та пшеворської культур, котрі часто синкретичні; окремі категорії археологічного матеріалу свідчать про присутність населення зі Скандинавії та Центральної Німеччини.
Скандинавськими можна вважати пам’ятки рунічного письма, металеві гребені, фібули Альмгрен/VII–216 “Монструозо”, окремі форми ліпної та гончарної кераміки, тринефні “великі” житла.
Із центральноєвропейськими старожитностями пов’язують окремі форми гончарної кераміки – миски із двома пружками та із пружком у місці максимального діаметра, посудини типу Schaleurnen, двонефні “великі” житла, рогові гребені із трикутною спинкою, використання дерев’яних стовпових конструкцій у поховальних камерах.
Із впливами пшеворської культури пов’язують: поховання із ритуально пошкодженою зброєю, гострореберні ліпні посудини із максимальним діаметром у верхній третині висоти, певні типи триручних ваз, замки, ключі від скриньок, поховання із вторинно перепаленими фрагментами кераміки, переважно урнові кремації, посудини-відра добродзеньківського типу, зброя та залізні вироби у похованнях.

Проаналізована історіографія питання виділення германського компонента черняхівської культури за археологічними даними. Інтерпретація матеріалів черняхівської культури в західноєвропейській та радянській науці суттєво різнилася. У довоєнний та воєнний період більшість німецьких дослідників трактували черняхівські пам’ятки, як такі, що належали переважно готським племенам. У післявоєнний час радянські науковці розглядали черняхівську культуру як таку, що належить винятково слов’янам. В останні десятиліття утвердилося твердження щодо поліетнічності черняхівської культури, у складі якої германці займали не останнє місце. В археологічній літературі з часом виділено низку ознак, котрі пов’язують із прийшлим германським компонентом черняхівської культури. Північно-західний компонент представлений двома великими пластами старожитностей вельбарської та пшеворської культур, котрі часто синкретичні; окремі категорії археологічного матеріалу свідчать про присутність населення зі Скандинавії та Центральної Німеччини.

Скандинавськими можна вважати пам’ятки рунічного письма, металеві гребені, фібули Альмгрен/VII–216 “Монструозо”, окремі форми ліпної та гончарної кераміки, тринефні “великі” житла.

Із центральноєвропейськими старожитностями пов’язують окремі форми гончарної кераміки – миски із двома пружками та із пружком у місці максимального діаметра, посудини типу Schaleurnen, двонефні “великі” житла, рогові гребені із трикутною спинкою, використання дерев’яних стовпових конструкцій у поховальних камерах.
Із впливами пшеворської культури пов’язують: поховання із ритуально пошкодженою зброєю, гострореберні ліпні посудини із максимальним діаметром у верхній третині висоти, певні типи триручних ваз, замки, ключі від скриньок, поховання із вторинно перепаленими фрагментами кераміки, переважно урнові кремації, посудини-відра добродзеньківського типу, зброя та залізні вироби у похованнях.