ДО ПРОБЛЕМИ ЗАСЕЛЕННЯ ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКОГО ПОГРАНИЧЧЯ У ПІЗНЬОРИМСЬКИЙ ЧАС

Yaroslav ONYSHCHUK

Анотація


Розглянуто проблему поширення племен вельбарської культури на території Волино-Подільського пограниччя. На основі матеріалів із поселень Кобилля, Дудин ІІ, Малинище І, Суховоля ІV та інших висловлено припущення, що готи заселили досліджуваний ареал одночасно з освоєнням Західної Волині в останній чверті ІІ ст. На рубежі ІІІ ст. цей район став своєрідним “плацдармом” для інфільтрації германців у райони Середнього Подністер’я та Південного Побужжя. Перебуваючи на нижчому рівні розвитку матеріальної і духовної культури прийшла германська людність потрапила у сферу активних провінційно-римських впливів і стала одним із компонентів поліетнічної черняхівської культури.
У західній частині Волино-Подільського пограниччя спостерігається скупчення пам’яток черняхівської верхньодністерської локальної групи. Матеріали поселень Ріпнів ІІ, Ракобовти, Неслухів, Черепин та інших дають підстави стверджувати, що її носіями були слов’янські племена. Етноконтактна зона між германцями і слов’янами мала б проходити приблизно в межах стику Гологірського та Вороняцького кряжів, де відкрито найбільш західне вельбарське поселення Йосипівка ІІІ.
Верхня хронологічна межа більшості поселень вельбарської культури визначена другою половиною–кінцем ІV ст. Рубежем IV–V ст. датують багаті готські скарби на Волині. Матеріали з пам’ятки Дудин ІІ дають змогу припустити, що на Волино-Подільському пограниччі готи проживали ще в гунський час. Відповідь на питання, що саме змусило вельбарське населення раптово залишити свої давні поселення на цій території, зможуть дати розкопки пам’яток у безпосередній гото-слов’янській контактній зоні.
Ключові слова: Волино-Подільське пограниччя, вельбарська культура, черняхівська культура, етнокультурні впливи, етноконтактна зона, поселення, могильники.


Повний текст:

PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.