РОМАН В АРХЕОЛОГІЇ, АБО ГАЛИЦЬКИЙ ВИМІР ШИРОКОГО ЗАХОПЛЕННЯ АНТИЧНІСТЮ (ХVІІІ СТ. – 30-ТІ РОКИ ХХ СТ.)

Anastasia BAUKOVA

Анотація


Проаналізовано історичні передумови та особливості захоплення античністю у львівському середовищі. Наявність потужного інформаційного центру, значного прошарку освічених і заможних осіб, а також трагічна політична ситуація сприяли розвитку на теренах Східної Галичини захоплення антикознавством. Представники заможної частини галицького суспільства у руслі розвитку європейської античної археології відвідували пам’ятки на території Італії. Для ХVІІІ ст. основні маршрути охоплювали об’єкти півдня Апеннінського півострова. Культурні запити та вимоги тогочасної моди сприяли формуванню у Львові кількох музейних збірок і приватних колекцій античних матеріалів. Основним напрямом вивчення старожитностей було мистецтвознавство. Суспільство було обізнане з результатами найновіших археологічних робіт та з публікаціями європейських науковців. У місцевій пресі та наукових виданнях часто з’являлися публікації про відкриття в галузі та звіти про поїздки. Романтичне ставлення до античної історії та культури підтримували й освітні програми. Також показовим є те, що галичани почали відвідувати пам’ятки Північного Причорномор’я.
Але віддаленість Польщі від осередків поширення греко-римської культури спричинила пожвавлення вивчення неолітичних культур та пам’яток римського часу регіону. Зміни в політичній ситуації в Польщі в 30-х роках ХХ ст. негативно позначилися на формуванні львівської школи античної археології. Наслідком змін у ідеології стало перейменування галузі з класичної археології на середземноморську, а у Львові відбувся відхід від активного вивчення греко-римських пам’яток.
Ключові слова: греко-римська культура, класична археологія, колекціонування, античні старожитності, Львів, Галичина, популяризація.


Повний текст:

PDF


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/ars.2015.19.73

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.