РЕЕМІГРАЦІЯ: ДО ПРОБЛЕМИ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ

Анотація

У статті розглянуто дефініції рееміграції у вітчизняному та закордонному
науковому дискурсах. Виявлено, що тлумачення поняття як в Україні, так
і поза її межами носить дискусійний і суперечливий характер. На основі
аналізу наявних визначень і тлумачень систематизовано та згруповано три
основні концептуальні підходи до трактування рееміграції – «усталений»,
«модифікований» та «окремий». Встановлено, що кожна група термінів
повністю або частково відтворює конотацію інших понять у сфері міграції.
З урахуванням можливостей компромісів із конфліктуючими термінами
здійснено аргументацію вибору одного концептуального підходу. У статті по-
дано авторське визначення рееміграції, понятійне ядро якого включає в себе
просторовий, часовий, ітераційний і мотиваційний виміри. Автор пропонує
визначати рееміграцію як процес повторного переміщення мігранта до тієї
самої чи іншої країни у зв’язку з економічними, соціальними, політичними,
культурними чи причинами особистісного характеру після того, як він по-
вернувся на батьківщину, і перебував чи планує перебувати як у країні по-
ходження, так і країні нового призначення щонайменше три місяці.
Ключові слова: рееміграція, зворотна міграція, репатріація, циркулярна
міграція, подальша міграція, вторинна міграція.