ФОТОПОРТРЕТ ЯК “МІСЦЕ ПАМ’ЯТІ” ЛЮДЕЙ І РЕЧЕЙ

Alla Petrenko-Lysak

Анотація


Фотографія важлива не тільки з художнього погляду, вона є пам’ятним історичним документом та включена до арсеналу наукового інструментарію і доказів, зокрема для соціології, яка відшуковує через фотографії сліди соціального. З часом фотографії, в тому числі і портретного жанру, перетворюються на важливі історичні документи. Типологія фотопортретів досить різноманітна: до них відносяться і студійні, і репортажні портрети, фото дорослих і дитячі, професійні та аматорські. Згодом фотопортрети теж постають науковим, історичним та документальним свідченням епохи. Фотографія, з’явившись, зазначила за собою функцію боротьби із забуттям, з оманливістю спогадів, чим перетворилася на “місце пам’яті” (за визначенням П. Нора), яке нашаровує собою історію в складчасту річ пам’яті. Фотографія є річчю, що будучи місцем пам’яті є місцем, яке містить інші місця і об’єкти спогадів. Соціологічне прочитання фотопортрету в межах розвідки цієї статті для нас цікаве не тільки з погляду відображення статусності зображеного, скільки з фокусу конструювання соціальної ідентичності за рахунок аксесуарів, атрибутики, яка супроводжує зображуваних на фотопортретах людей. Чим значимішим був предмет, тим ймовірніше він потрапляв до антуражу фотопортрету. Адже речі є не менш промовистими компонентами соціальної реальності, ніж люди та їхні практики. Люди оперують речами, з часом речі “спонукають” до володіння ними, як значимими, як ознаками статусності чи особливої риси індивідуальності індивіда. Речі є символами часу, адже свідчать собою епоху, практики, досягнення ремесла, науки і техніки. Якщо в ХІХ ст. функція фотопортрета була церемоніальною, то технічне вдосконалення, демократизація і комерціалізація призвели до масовізації і на фотопортретах постали чи не всі прошарки суспільства. З огляду на різноманітність жанру фотопортрет створювався як цілеспрямовано, так і стихійно без заздалегідь визначеного плану, але через зацікавленість об’єктом чи процесом, що згодом потрапляв на світлину і ставав частиною історії. Цінність фотографії і речей, які вона містить стають невід’ємними від цінності самої фотографії як речі.

Ключові слова


фотопортрет, речі, місце, пам’ять.

Повний текст:

PDF

Посилання


1. Golenko, M. Photo art in the system of media. Available at: https://www.academia.edu/

2. Gomanyuk, N. (2003) The reflection of sociocultural changes in visual selfrepresentation. Bulletine of Odessa national university. Volume 8. Issue 9. p. 119-123.

3. Bart, R. (2016) Camera lucida. Comments to photo. M.: OOO “Ad Marginem Press”.

4. Bojczova, O. (2013) Amateur photos: visual culture of everyday life. SPb: Europ. university publishing.

5. Burd`e, P., Boltanski, L, Kastel`, R., Shamboredon, Zh.-K. (2014) Public art: about social usage of photos. M.: “Praksis” publishing,

6. Krakauer Z. (2014) Photography. Ornament of masses. M.: Ad Marginem Press.

7. Krutkin, V. (2007) Photography experience and its subjects. Visual antropology. Saratov: Nauchnaya kniga.

8. Lishaev, S. (2016) Remember with photo. SPb.: Aletejya.

9. Nora, P. (1999) Problematics of places of memory. France - memory, Ozuf, Mona, Pyuy`mezh, Zherar de. 17-50. M.: Vinok; SPb.: Peterburg university publishing,

10. Nurkova, V. (2006) Mirror with the memory. Phenomenon of photo: cultural and historical analysis. M.: Russian humanitarian university publishing,

11. Radchenko K., Salo, E. (2017) Symbols of prosperity. Photos tell a story. Gel`sinki,

12. Romanov, P., Yarskaya-Smirnova, E. (2007) Landscapes of memory. Visual antropology. Saratov: Nauchnaya kniga.

13. Sontag, S`yuzan. About photo. M.: Ad Marginem Press, 2016.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vso.2018.12.12

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.




Контакти:

м. Львів, вул. Університетська 1, ауд. 319

visnyk.sociology@lnu.edu.ua