До уваги авторів! Триває набір статей до випуску 15 Вісника (2021)

 "ОНЛАЙН-ОСВІТА ЯК СОЦІАЛЬНА ТА ІНДИВІДУАЛЬНА

ПРОБЛЕМА"

Л. Г. Сокурянська

 

У статті розглядаються проблеми та наслідки впровадження онлайн-
навчання у світову та вітчизняну освітню систему. Акцентується роль
дистанційної освіти як каталізатора процесів інтелектуальної деградації сучасних
суспільств, визначаються її негативні наслідки на макро-, мезо- та
мікросоціальному рівнях. Особлива увага приділяється практикам впровадження
онлайн-навчання в середній та вищій школі. Підкреслюється, що головними
чинниками проблематизації онлайн-навчання в умовах вітчизняної середньої
школи є психологічна та методична неготовність значної частини вчителів до
проведення онлайн-занять, а також низький рівень матеріально- технічного
забезпечення таких занять, особливо в сільських школах. Зазначається, що
університети, в тому числі українські, мають більше можливостей щодо переходу
до онлайн-навчання, оскільки в багатьох із них протягом останніх років активно
впроваджувалися елементи дистанційної освіти в навчальний процес. Наводиться
думка учасників освітнього процесу (студентів та викладачів) щодо позитивних та
негативних наслідків навчання у форматі онлайн. Надаються дані вітчизняних та
закордонних соціологічних досліджень з питань дистанційної освіти. Головною
проблемою, спричиненою онлайн-навчанням, опитані в межах цих досліджень
називали брак безпосереднього спілкування між студентами, а також між
студентами та викладачами, що, з погляду останніх, призводить до руйнування
університетських спільнот, які формують не тільки фахівців, але й громадян з

«глибоким відчуттям людської солідарності»; до погіршення якості освіти, яку
студенти отримують не в університетській аудиторії, а перед екраном
комп’ютеру; нарешті, до зниження інтелектуального потенціалу суспільства.
Водночас наводяться приклади позитивних наслідків впровадження онлайн-
освіти, насамперед можливість долучати до навчального процесу відомих
фахівців у тій чи іншій галузі науки, політиків, бізнесменів і т. д.; визначаються
можливі напрямки досліджень освітньої сфери в умовах експоненційності
постковідного світу.