СУБКУЛЬТУРНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ФОРМУВАННЯ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ МОЛОДІ
Анотація
Детально розглянуто основні підходи до визначення суспільного явища субкультури. Описано сутність й суспільно-культурні передумови виникнення субкультурних угрупувань як середовищ формування девіантної поведінки. Обґрунтовано зумовленість активного розвитку субкультурних груп процесами суспільних трансформацій. Проаналізовано понятійний апарат предмета дослідження: субкультура, контркультура, антикультура. Окреслено суттєві ознаки та атрибути субкультурних угрупувань. Виявлено, що кожна субкультура відрізняється своїми дискурсивними стратегіями, наративними структурами, які конструюються повсякденно та відтворюються у процесі міжособистісної взаємодії за допомогою мови, спілкування, зовнішнього вигляду, символіки (атрибутів). Систематизовано причини, теорії й наслідки входження молоді у субкультурні об’єднання. Серед найбільш критичних наслідків приналежності до субкультурних угрупувань вирізняють бездіяльність, що виявляється у переважно відпочинковорекреаційному характері субкультур, соціальну ізоляцію, злочинні вчинки, агресивність, вандалізм, сексуальну розбещеність, алкогольну, наркотичну залежність, набуття суїцидної поведінки. Проаналізовано мотивацію вступу молоді в субкультурні об’єднання: “бунт” проти авторитетів, снобізм, відсутність інших, формальних конкурентних молодіжних груп, специфічне бачення “несправедливості світу”, невміння розпоряджатися своїм вільним часом. Загалом розвиток деструктивної діяльності субкультурних груп є наслідком кризи самоідентичності молодої людини, соціокультурних суспільних трансформацій, проблем соціалізаційного характеру.
Ключові слова: субкультура, контркультура, девіантна поведінка, розмита ідентичність, теорія соціальної напруги, кримінальна субкультура.
Повний текст:
PDFDOI: http://dx.doi.org/10.30970/vpe.2013.29.4841
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.