ФУНКЦІЯ ХРОНОЗРУШЕНЬ У РОМАНІ ВІРДЖИНІЇ ВУЛФ “ОРЛАНДО”

Анотація

Досліджено часову організацію роману В. Вулф “Орландо”. Показано, що
темпоральна модель, застосована у цьому творі, заснована на інтерпретації
категорії часу авторства А. Бергсона, а принцип хронозрушень має на меті
відтворити неможливість обмеження людської свідомості ані в часі, ані в
просторі. Зроблено висновок про те, що експеримент з часовою організацією
твору характеризує індивідуальний дискурс авторки роману та показує напрям
поетикальних новацій літератури модернізму.
Ключові слова: В. Вулф, Орландо, час, тривалість, хронозрушення.