УМОВНИЙ СПОСІБ У ФРАНЦУЗЬКІЙ ТА ІСПАНСЬКІЙ ЛІНГВІСТИЧНІЙ ДУМЦІ XIX–XX СТ.
Анотація
Проаналізовано умовний спосіб у французькій та іспанській лінгвістичній думці
XIX–XX ст. Зазначено про його складну семантичну природу, володіння ним базовими та другорядними значеннями та смислами, його статус модальності та ірреальності, пов’язаності зі значенням дієслова в дійсному способі, зі значенням навколишніх синтаксичних одиниць, виділено його роль в отриманні висловленням свого значення, застосовано поліфонічну теорію для пояснення його семантики.
Ключові слова: французька мова, іспанська мова, умовний спосіб, семантика,
поліфонія, модальність.
Повний текст:
PDFПосилання
Реферовская Е. А. Теоретическая грамматика современного французского языка: часть 1. Морфология и синтаксис частей речи / Е. А. Реферовская, А. К. Васильева. – М. ;
Л. : Просвещение, 1964. – 352 с.
Bosque I. Indicativo y subjuntivo, Taurus Universitaria. Gramática del español / I. Bosque. – Madrid, 1990. – 469 p.
Donaire M. L. Subjuntivo y polifonía (español, francés) / M. L. Donaire. – Arrecife, Madrid, 2001. – 112 p.
Nølke H. Le subjonctif, Fragments d’une théorie énonciative // Langages / H. Nølke. – 1985. – Volume 20, № 80. – Р. 55–70.
Zamorano Aguilar A. El subjuntivo en la historia de la gramática española (1771–1973) / Aguilar A. Zamorano. – Madrid, Arco/Libros, S.L., 2005 . – 414 p.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.