ПРОБЛЕМИ СПІВВІДНОШЕННЯ СКЛАДУ ВИМАГАННЯ НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ ІЗ СУМІЖНИМИ СКЛАДАМИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Анотація

Визначено характер співвідношення вимагання неправомірної вигоди із суміжними складами злочинів, що містяться в інших розділах Особливої частини КК України. Зокрема зазначено, що у кримінальному праві України всі норми, які так чи інакше встановлюють відповідальність за вимагання, можна поділити на такі групи: 1) асоціація норм про вимагання із загальною нормою, передбаченою ст. 189 КК України та спеціальними нормами, передбаченими у ст. 159¹, 262, 308, 312, 313, 357, 410 КК України; 2) група норм про вимагання неправомірної вигоди як частина, так званих, корупційних злочинів: ст. 354, 368, 368³, 368⁴, 369² КК України; 3) норми, які охоплюють склади злочинів, що на думку законодавця, точно не містять ознак вимагання: ст. 206 та 355 КК України; 4) норма про злочин, у якому вимагання постає кваліфікуючою ознакою, що характеризує суспільно-небезпечні наслідки іншого злочину: ст. 320 КК України. При визначенні співвідношення між групою норм про вимагання неправомірної вигоди та загального складу вимагання, до уваги треба брати той факт, що зміст погрози при вимаганні неправомірної вигоди повинен охоплювати той факт, що негативні наслідки для потерпілої особи завжди пов’язуються із можливостями спеціального суб’єкта злочину, що обумовлені його статусом або службової особи, або особи, яка надає публічні послуги. Це ж стосується і складу злочину, передбаченого ст. 369² КК України, однак у цьому випадку спеціальний статус суб’єкта злочину повинен бути пов’язаний із можливістю вплинути на іншу особу – особу, уповноважену на виконання функцій держави.