ВЗАЄМОЗУМОВЛЕНІСТЬ ПРАВ ТА ОБОВ’ЯЗКІВ ЛЮДИНИ: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ

Анотація

Досліджено питання взаємозв’язку прав та обов’язків людини на підставі аналізу філософсько-правових та морально-етичних принципів, що лежать в основі сучасних суспільних відносин. Наголошено, що у випадку з правами та обов’язками людини не може бути пріоритету одного над іншим, оскільки зв’язок «право–обов’язок» передбачає наявність двох елементів, які не можуть існувати один без одного. Водночас доведення взаємо-зумовленості наведених понять вимагає звернення до відповідних філософських, історико-культурологічних та морально-етичних аспектів їхнього взаємозв’язку.
Зазначено, що в останні десятиліття можна простежити тенденцію посилення відповідальності окремих держав та міжнародних інституцій, що зумовлює зростання обсягу обов’язків цих суб’єктів права. Поруч з очевидними перевагами такого підходу звернено увагу на необхідність переосмислення важливості горизонтальних обов’язків окремих осіб перед іншими особами та суспільством загалом. Своєрідною спробою збалансування сво-боди з відповідальністю запропоновано вважати створення 1997-го р. Загальної декларації обов’язків людини. Хоч відповідна декларація не набула офіційного статусу, вона містила низку прогресивних положень, ставши вагомим внеском у вирішення проблеми соціального миру й запропонувавши якісно новий погляд на концепцію суспільного договору. Акцентовано увагу, що впродовж ХХ ст. було прийнято низку міжнародних актів регіо-нального характеру, спрямованих на встановлення певного балансу між правами та обов’язками людини. Хоч питання детального врегулювання обов’язків людини на міжна-родному рівні належить до переліку дискусійних, зауважено, що не лише права, а й обов’язки людини можуть претендувати на статус універсального міжнародного стандарту. Обґрунто-вано, що обов’язки людини не варто розглядати крізь призму конкуренції з правами людини, а як їхнє необхідне доповнення.