ГАРАНТІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ЩОРІЧНІ ОПЛАЧУВАНІ ВІДПУСТКИ

Анотація

Проведено правовий аналіз гарантій, які спрямовані на забезпечення права на щорічні оплачувані відпустки. З’ясовано, що працівник не вправі, навіть за погодженням із роботодавцем, відмовитися від свого права на мінімальну щорічну оплачувану відпустку. Працівнику законодавчо забезпечується не лише визначена тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки, а і її обов’язкове щорічне використання. Зміни, які були внесені в порядок надання відпусток Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», вказують на гарантоване право працівника використати щорічну відпустку, хоч і з деякими обмеженнями. З’ясовано, що законодавством України про відпустки не закріплено підстав для втрати права на щорічні оплачувані відпустки. Встановлюється лише те, що такі відпустки повинні бути використані, здебільшого, до закінчення робочого року, а їх ненадання повної тривалості забороняється протягом двох років підряд. Водночас наголошено, що працівник не втрачає це право, навіть якщо він не просив надати йому відпустку. Не позбавляється цього права працівник і тоді, коли роботодавець має намір звільнити його з роботи. Зроблено висновки, що гарантії заборони заміни відпустки грошовою компенсацією дозволяють працівнику використати ці відпустки, зазвичай, до закінчення робочого року. Заборона ненадання відпустки протягом двох років підряд стосується обов’язку роботодавця надати працівнику відпустку в цей період. Оплата щорічної відпустки, зокрема її компенсація, повинна гарантувати працівнику можливість користуватися тими самими економічними вигодами під час відпочинку, що й у робочий час. Особа не може бути позбавлена права на щорічну оплачувану відпустку, незважаючи на особливості її правового статусу та положення спеціального законодавства.