НАПРЯМ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ УКРАЇНИ У ЧАСІ: НЕОБХІДНІСТЬ НОРМАТИВНОГО ВИЗНАЧЕННЯ

Анотація

Статтю присвячено аналізу практики використання доктринальних положень загаль-ної теорії права стосовно напряму дії нормативно-правових актів України у часі у правотворчій, правотлумачній та правозастосовній діяльності. Констатовано наявність роз-біжностей у юридичних рішеннях та правових позиціях, що ґрунтуються на правилах темпоральної дії нормативно-правових актів. Вказано на те, що така ситуація обумов-люється комплексом об’єктивних та суб’єтивних чинників, насамперед відсутністю норма-тивної визначеності прямої, зворотної та переживаючої дії нормативно-правових актів у часі. На основі наукових концептів та узагальнень юридичної практики запропоновано можливі варіанти удосконалення нормативно-правових приписів, що визначають зміст кожного з напрямів чинності нормативно-правових актів у часі, змодельованих у проєкті Закону України № 5707 «Про правотворчу діяльність». Звернуто увагу на доцільність додаткового дослідження правил темпоральної дії нормативно-правових актів у випадку внесення до них змін та доповнень, видання у новій редакції, зупинення та припинення дії, втрати чинності.