ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ НОРМАТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СПІВУЧАСТІ У ЗЛОЧИНІ ЗІ СПЕЦІАЛЬНИМ СУБ’ЄКТОМ

Nataliia Fedorovych

Анотація


У статті проаналізовано ґенезу інституту співучасті у злочині зі спеціальним суб’єктом з ціллю виявлення позитивних напрацювань минулих років, усунення недоліків та визначення напрямів подальшого дослідження. Проаналізовано кримінальні закони, які діяли на українсь­ких землях з ІХ ст., на наявність у них норм про співучасть у злочинах зі спеціальним суб’єктом. Доведено, що з набуттям чинності Другого Литовського статуту можна з певністю говорити про становлення інституту співучасті у злочині зі спеціальним суб’єктом. З’ясовано, що правило кваліфікації дій співучасників у злочині зі спеціальним суб’єктом, передбачене у ч. 3 ст. 29 КК України 2001 року, також було наявним у Кримінальному уложенні 1903 року та Криміналь­ному кодексі Німецького рейху. Виявлено низку недоліків норми, що охоплює відповідальність за дії співучасників, які не наділені ознаками спе­ціального суб’єкта, у військо­вих злочинах. Обґрунтовано непослідовність у розвитку дос­ліджуваного інституту здебільшого через те, що українські землі перебували у складі різних держав, кримінальні закони яких подекуди не враховували позитивних напрацювань минулих років.


Ключові слова


співучасть, спеціальний суб’єкт, злочини зі спеціальним суб’єктом, кримінальний закон

Повний текст:

PDF

Посилання


Avetisjan, S. (2007). Souchastie v prestuplenijah so special’nym sostavom. In Jenciklopedija ugolovnogo prava. Sankt-Peterburg: Izd. prof. Malinina, 328–482.

Bachurin, J. (2005). Special’nyj subjekt prestuplenija (Doctoral dissertation, Krasnojarskij gosudarstvennyj unіversitet, 2005). Krasnojarsk.

Bojko, I. (2014). Istoriia pravovoho rehuliuvannia tsyvil’nykh, kryminal’nykh ta protsesual’nykh vidnosyn v Ukraini (IX–XX st.). Lviv: Vyd. tsentr LNU im. Ivana Franka.

Hrozovs’kyj I. (2000). Pravo Novoi Sichi (1734–1775 rr.). Kharkiv : Vyd-vo un-tu vnutr. sprav.

Epifanov, P., & Tihomirov, M. (1961). Sobornoe ulozhenie 1649 goda.Moskva: Izd-vo Mosk. un-ta.

Kryminal’nyj kodeks Ukrainy: Zakon Verkhovnoi Rady Ukrains’koi Radians’koi Sotsialistychnoi Respubliky vid 28.12.1960 r. № 2001-05. Retrieved from http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2001-05

Kryminal’nyj kodeks URSR 1927 r. (v redaktsii 1949 r.). Pryjniatyj Tsentral’nym Vykonavchym Komitetom Ukrains’koi RSR 8 chervnia 1927 r. Ofitsijnyj tekst iz zminamy i dopovnenniamy stanom na 1 lystopada 1949 r. (1950). Kyiv: Derzhpolitvydav, 1–168.

Novoe ugolovnoe ulozhenie, Vysochajshe utverzhdennoe 22 marta 1903 goda. Sankt-Peteburg: Izd. V. P. Anisimova, 1903.

Padoh, Ja. M. (1951). Naris іstorіji ukrajins’kogo karnogo prava. Mjunhen: Molode zhittja.

Poprjaduhina, I. (2012). Pravonarushenija i juridicheskaja otvetstvennost’ po sudebniku 1497 goda (Doctoral dissertation, FGBOU VPO «Tol’jattinskij gosudarstvennyj universitet») [Abstract].

Prava, za iakymy sudyt’sia malorosijs’kyj narod. 1743. (1997). Kyiv : [b.v.].

Demydenko, H., & Yermolaiev, V. (Eds.). (2017). «Pravda Rus’ka» Yaroslava Mudroho (2nd ed.). Kharkiv: Pravo.

Chistjakov, O. (Ed.). (1984). Rossijskoe zakonodatel’stvo X–XX vekov (9 vols., Tom. 1. Zakonodatel’stvo Drevnej Rusi). Moskva.

Chistjakov, O. (Ed.). (1985). Rossijskoe zakonodatel’stvo X–XX vekov (9 vols., Tom. 2. Zakonodatel’stvo perioda obrazovanija i ukreplenija Russkogo centralizovannogo gosudarstva). Moskva.

Rukovodjashhie nachala po ugolovnomu pravu RSFSR: Postanovlenie Narkomjusta RSFSR ot 12 dekabrja 1919 g. Retrieved from http://pravo.levonevsky.org/baza/soviet/sssr7311.htm

Semenov, S. (1999). Special’nyj subjekt prestuplenija v ugolovnom prave. (Doctoral dissertation, Akademija upravlenija MVD Rossii) [Abstract].

Kivalov, S., Muzychenkо, P., & Pan’kov, A. (Eds.). (2003). Statuty Velykoho kniazivstva Lytovs’koho (3 vols., Tom II. Statut Velykoho kniazivstva Lytovs’koho 1566 roku). Odesa: Yurydychna literatura.

Kivalov, S., Muzychenkо, P., & Pan’kov, A. (Eds.). (2004). Statuty Velykoho kniazivstva Lytovs’koho (3 vols., Tom III. Statut Velykoho kniazivstva Lytovs’koho 1588 roku). Odesa: Yurydychna literatura.

Terent’ev, V. I. (2006). Ugolovnaja otvetstvennost’ special’nogo subjekta prestuplenija po ugolovnomu pravu Ukrainy. Nikolaev : Dizajn i poligrafija.

Terliuk I, Ya. (2007). Ohliad istorii kryminal’noho prava Ukrainy. Navchal’nyj posibnyk. L’viv: Liha-Pres.

Tenchov, J. (Ed.). (1997). Ugolovnyj zakon i prestuplenie. Ivanovo: Ivan. gos. un-t.

Ulozhenie o nakazanijah ugolovnyh i ispravitel’nyh. (1845). SPb.

Ustimenko V. (1988). Kvalifikacija prestuplenij so special’nym subjektom. Kiyv: Izd-vo UMK VO pri Minvuze USSR.

Gesetz zum Schutze des deutschen Blutes und der deutschen Ehre. (1935). Retrieved from https://de.wikisource.org/wiki/Gesetz_zum_Schutze_des_deutschen_Blutes_und_der_deutschen_Ehre.

Kodeks karny. (1932). Retrieved from http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19320600571/O/D19320571.pdf

Liszt, F., Von. (1900). Lehrbuch des deutschen strafrechts. Berlin: J. Guttentag.

Strafgesetz über Verbrechen, Vergehen und Uebertretungen. (1852). Retrieved from https://de.wikisource.org/wiki/Strafgesetz_1852_(%C3%96sterreich)

Strafgesetzbuch für das Deutsche Reich. (1871). Retrieved from https://lexetius.com/leges/StGB/Inhalt?0 (datum der Behandlung: 02.12.2018).




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vla.2019.68.189

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.