ОРГАНІЗАЦІЯ І ДІЯЛЬНІСТЬ СУДОВИХ ОРГАНІВ У ГАЛИЧИНІ В СКЛАДІ АВСТРІЇ ТА АВСТРО-УГОРЩИНИ (1772–1918 РОКИ)

Pavlo Eder

Анотація


Проведено історико-правовий аналіз організації і діяльності судових органів у Галичи­ні в складі Австрії та Австро-Угорщини (1772–1918 рр.). Охарактеризовано діяльність шляхетських, церковних і міських судів у перші роки австрійської влади у Галичині. Основ­ну увагу приділено аналізу організації повітових крайових судів та вищого крайового суду у Львові у складі Австрії та Австро-Угорщини.
Зазначено, що крайовий суд у Львові складався з таких підрозділів: управління цивіль­но-судових депозитів, судової канцелярії, управління ґрунтових книг, управління в’язниць, санітарної служби, священиків, судових перекладачів, експертів-хіміків, люстраторів, зем­лемірів, оцінювачів земських маєтків, будов з промисловими закладами та будов у Львові, експертиз у справах друку і видавництва, нотаріусів та нотаріальної палати у Львові, адвокатів і палати адвокатів у Львові. Інші окружні суди і Крайовий суд у Чернівцях нічим істотним від Львівського крайового суду не відрізнялися. Окружний суд у Самборі поши­рював свою юрисдикцію щодо «гірських» справ на Самбірську, Сяноцьку, Перемишльську, Стрийську, Львівську та Жовківську області. При цьому суді працювали лікарі, нотаріуси, торговий сенат, оцінювачі маєтків, оцінювачі гірських промислів, землемір, перекладач, оцінювачі будинків і міських ділянок, оцінювачі галантерейних та «нюрнберзьких» товарів, оцінювачі столярних виробів і, нарешті, хімік-експерт. В інших окружних судах іноді були інші оцінювачі (швейних виробів, напоїв і т. п.). У такому приблизно вигляді крайові суди існували до їх ліквідації в 1918 р.


Ключові слова


шляхетський суд, повітовий суд, вищий крайовий суд у Львові

Повний текст:

PDF

Посилання


Visnyk zakoniv derzhavnykh dlia korolivstv i kraiv v derzhavnii radi zastuplenykh. (1887). Richnyk. Viden.

Kachmar, V. (2010). Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka. Istorychnyi narys. In: Litopys vypusknykiv Lvivskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Franka. Kyiv: Vyd. tsentr «Lohos Ukraina», 12–51.

Kulchytskyi, V. S., Boiko, I. Y., Nastasiak, I. Yu., Mikula, O. I. (2002). Aparat upravlinnia Halychynoiu v skladi Avstro-Uhorshchyny. Lviv.

Kulchytskyi, B. C. (1966). Derzhavnyi lad i pravo v Halychyni v druhii polovyni XIX – na pochatku XX st. Lviv.

Nykyforak, M. V. (2000). Derzhavnyi lad i pravo na Bukovyni v 1774–1918 rr. Chernivtsi: Ruta.

Nykyforak, M. V. (2004). Kraiovomu sudu Bukovyny – 200 rokiv. Sudovo-pravova systema v Ukraini: problemy i perspektyvy: materialy Mizhnar. nauk.-prakt. konf., prysviachenoi 200-richchiu Kraiovoho sudu Bukovyny, (Chernivtsi, 26–29 trav. 2004 r.). Chernivtsi, 39–48.

Panych, N. Yu. (2007). Pravove rehuliuvannia orhanizatsii ta diialnosti orhaniv prokuratury v Halychyni (1849–1918). Naukovyi visnyk Lviv. derzh. un-tu vnutr. sprav. Seriia: yurydychna, vyp. 2, 44–53.

Uchrezhdenyia Zapadnoi Ukrayny do vossoedynenyia ee v edynom Ukraynskom sovetskom sotsyalystycheskom hosudarstve. (1955). Lvov.

Shemshuchenko, Yu. S., Usenko, I. B., Babii, B. M. ta in. Iurydychna nauka i osvity na Ukraini. (1992) / vidp. red. Yu. S. Shemshuchenko; AN Ukrainy. In-t derzhavy i prava im. V. M. Koretskoho. Kyiv: Naukova dumka.

General Splenys Beschreibung der Bukowina.

Hillbricht, K. (1871). O języku sądowym w Galicji. Prawnik. Lwów, Rok II, № 30, 125–127.

Przegląd Prawa i Admimistracji. (1896). Lwów.

Rozporządzenia po zajęciu Galicji (1873). Prawnik. Lwów, Rok IV, № 16, 64–65.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vla.2019.68.097

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.