ГЕНЕЗА КОНФЛІКТІВ У ПІВДЕННОКАВКАЗЬКОМУ РЕГІОНІ: ПЕРЕДУМОВИ, ЕВОЛЮЦІЙНІ МОДЕЛІ, ПРОБЛЕМИ ВРЕГУЛЮВАННЯ

Анотація

Протягом останніх десятиліть все більше зростає взаємозв’язок міждержавних відносин з етнонаціональними територіальними, сепаратистськими політичними процесами. Актуальність теми визначається трансформацією сучасної системи міжнародних відносин та зростанням значення врегулювання як старих, так нових конфліктів та стабілізації внутрішньополітичної ситуації в окремих регіонах світу при формуванні порядку денного світової політики. Одним з основним джерелом конфліктогенності виступають країни Південнокавказького регіону, актуальним залишається питання оперативної та превентивної діяльності міжнародних організацій у сфері стабілізації політичного життя у країнах Південного Кавказу.

Науковими завданнями було комплексно дослідити процес виникнення, загострення та ескалації конфліктів на Південному Кавказі,  відслідкувати їхні спільні та відмінні еволюційні моделі, з’ясувати основні перепони на шляху до їхнього довгострокового врегулювання з точки зору їхньої актуальності для України в умовах агресії Російської Федерації проти нашої держави, та визначити у цьому контексті можливі шляхи та способи ефективної протидії агресору задля стабілізації та мирного врегулювання конфлікту.

Проаналізовано системний характер конфліктів і військово-політичних криз у регіоні Південного Кавказу, відстежено основні чинники конфліктогенності і дестабілізації у контексті генези грузино-абхазького, грузинсько-південноосетинського, вірменсько-азербайджанського конфліктів. Розглянуто особливості виникнення, ескалації, деескалації та «замороження» даних конфліктів, відслідкована їхня споріднена еволюційна модель, окреслені основні проблеми їхнього врегулювання. Дослідження особливо актуальне з огляду на загострення та ескалацію протистояння на Сході України та необхідність пошуку ефективних механізмів розв’язання аналогічних конфліктів.

Методологічним підґрунтям стали загальнонаукові принципи об’єктивності, плюралізму та системності з метою уникнення надмірного і необґрунтованого критицизму та формулювання зважених і неупереджених висновків. У дослідженні поставленої проблеми застосовано комплексний підхід для її всебічного вивчення і формування загального уявлення про комплекс взаємовідносин і процесів, які творять багаторівневий і складний за природою феномен конфліктогенності Південнокавказького регіону.

Ключові слова: Південний Кавказ; конфліктогенність; дезінтеграція; дестабілізація; «замороження»; інтернаціоналізація і врегулювання конфліктів.