ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ В СКАНДИНАВСЬКИХ КРАЇНАХ

Анотація

Висвітлено історію формування дипломатичної служби Скандинавських країн (Швеції, Норвегії та Данії), її розвиток та особливості функціонування. Досліджено, що у Швеції дипломатичні представництва з’явились ще за часів Середньовіччя, а перші постійні шведські місії створені у 1600-х роках в Нідерландах, Росії та Великобританії. Наголошено, що серед держав Скандинавії Данія посідає особливе місце, історія її дипломатичної служби відрізняється від норвезької та шведської, оскільки лише з 1770 року створений Департамент закордонних справ, перейменований у Міністерство закордонних справ  1848 року. Впродовж своєї зовнішньополітичної діяльності Данія дотримувалась політики невтручання, проте не змогла уникнути війн з Англією та Швецією, у зв’язку з чим втратила контроль над Норвегією, яка перейшла до Швеції. Охарактеризовано післявоєнний період, що відзначився значним збільшенням кількості дипломатичних представництв країн Скандинавії. Розширилась участь Норвегії, Швеції та Данії у міжнародному співробітництві, в тому числі участь в діяльності ООН, Організації економічного співробітництва та розвитку, Європейської асоціації вільної торгівлі, НАТО та інших організаціях. Увагу зосереджено на особливій системі функціонування органів зовнішніх зносин цих країн, у зв’язку з чим аналіз дипломатичної та консульської служби країн Скандинавії є актуальним та має теоретичне та практичне значення. Розглянуто центральні та закордонні органи зовнішніх зносин країн Скандинавії, їхню структуру та повноваження. Вказано, що Міністерство закордонних справ Норвегії керує 110-ма зарубіжними місіями та трьома підвідомчими організаціями. Основними документами, які регулюють відносини, що виникають від час проходження дипломатичної та консульської служби, є Конституція Королівства Норвегія від 17 травня 1814 року та Закон про дипломатичну службу від 1 вересня 2002 року. Наголошено, що МЗС Швеції налічує 94 місії за кордоном, роботу МЗС здійснюють ряд департаментів, а основними документами, які регулюють зовнішні зносини Швеції, є Конституція Швеції, Регламент з інструкціями для шведських урядових установ, Регламент з інструкціями для дипломатичних представництв та Закон про привілеї та імунітети в деяких випадках.  Висвітлено, що МЗС Данії керує 71 посольством та 405 почесними консульствами, а організація та функціонування системи випливає зі структури Міністерства закордонних справ Данії, що складається з семи центрів та трьох функціональних підрозділів. Зовнішню політику Королівства Данія регулюють Конституційний акт Данії від 1953 року, Закон про Комітет з питань зовнішньої політики, Закон про дипломатичні зносини Данії 1968 року та Закон про дипломатичну службу 1983 року.