ДЕФІНІЦІЇ СЕПАРАТИЗМУ У НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ

Olha Sharan, Oleksandra Fedun

Анотація


Сепаратистські рухи значно посилилися у багатьох державах Європи, насамперед у Великій Британії та Іспанії, які до краху колоніалізму у ХХ ст. були імперіями та розширювали свої території шляхом захоплення сусідніх країн. Сьогодні у межах більшості багатоетнічних держав існують історичні та географічні регіони, де проживають корінні етнічні спільноти, що прагнуть відокремитися та здобути незалежність. Здебільшого економічні чинники та ідентичність, яка ґрунтується на спільній мові, культурі та історії, відіграють значну роль у розвитку сепаратистських рухів.

Зауважимо, що діяльність сепаратистських рухів становить загрозу стабільному розвитку та функціонуванню системи міжнародних відносин. Оскільки у міжнародному праві не передбачено, які саме соціальні групи можуть реалізовувати своє право на самовизначення, часто виникає наступна дилема: що переважає, принцип територіальної цілісності держав чи право нації на самовизначення? Сьогодні проблема сепаратизму вийшла за межі внутрішньої політики держави та набула міжнародного значення. Насамперед, це пов’язано з тим, що треті сторони втручаються у конфлікти, щоб дестабілізувати ситуацію у певних державах та посилити свій вплив у конкретному регіоні. Сепаратисти, аби уникнути кримінальної відповідальності та застосування міжнародних санкцій, не вдаються до відкритих збройних нападів на сусідні країни, що є очевидним актом агресії, застосовують методи ведення гібридної війни.

В умовах сучасних викликів українській державності та існування реальної загрози територіальній цілісності нашої держави, дослідження сепаратизму як актуальної загрози національній безпеці мають важливе значення. Незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених цьому феномену, необхідно продовжувати здійснювати його комплексне дослідження. Саме тому у статті проаналізовано наукові підходи щодо визначення сепаратизму, досліджено сутність та зміст явища сепаратизму.

Ключові слова: сепаратизм; сепаратистський рух; сецесія; іредентизм; націоналізм; етнополітичний конфлікт.

Повний текст:

PDF

Посилання


  1. Агарков О. А. Сепаратизм у соціологічному дискурсі: теоретико-методологічний аспект / О. А. Агарков // Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки. – 2015. – № 1. – С. 43–48.
  2. Дівак В. Сепаратизм як феномен сучасної політики: політологічні та правові аспекти / В. Дівак. – Київ: Логос, 2010. – 224 с.
  3. Наконечний В. С. Сепаратизм: поняття та підходи до тлумачення / В. С. Наконечний // Политические процессы и институты. – Київ, 2007. – № 3. – С. 1–6.
  4. Павлятенко О. В. Феномен сепаратизму в сучасному світі / О. В. Павлятенко // Гілея: науковий вісник. – 2016. – Вип. 115. – С. 398–403.
  5. Рафальський І. О. Самовизначення та сепаратизм. Питання теорії / І. О. Рафальський // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса. – 2014. – Вип. 4–5. – С. 78–93.
  6. Рахмайлов В. В. Сепаратизм і націоналізм: проблема співвідношення / В. В. Рахмайлов // Грані. – 2014. – № 7. – С. 88–95.
  7. Рахмайлов В. В. Типологія та ґенеза сепаратизму в науковій літературі: до постановки проблеми / В. В. Рахмайлов // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. – 2013. – Вип. 59–60. – С. 303–310.
  8. Савойська С. В. Мовно-політичний сепаратизм як фактор дестабілізації національної єдності українського суспільства в умовах пострадянської трансформації: [монографія] / С. В. Савойська. – Київ: Просвіта, 2011. – 407 с.
  9. Сміт Е. Д. Націоналізм: Теорія, ідеологія, історія / Пер. з анг. – Київ: «К.І.С», 2004. – 170 с.
  10. Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник / П. П. Шляхтун. – 3-тє вид., стер. – Київ: Либідь, 2005. – 576 с.
  11. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 2003. – Т. 5. – 736 с.
  12. Brzezinski, Z. (1989). Post-Communist Nationalism, Foreign Affairs, Vol. 68, № 5, 15 p.
  13. Gurr, T. R. (1993). Minorities at Risk. A Global View of Ethnopolitical Conflicts. Wash., 427 p.
  14. Horowitz, D. (1985). Ethnic Groups in Conflict, Berkeley, Los Angeles & London, University of California Press.
  15. Lipset, S. M., and Rokkan, S. (1967). Cleavage structures, party systems, and voter alignments: An introduction. New York: The Free Press.
  16. Rokkan S., and Urwin D. W. (1983). Economy, Territory, Identity: Politics of West European Peripheries. London: Sage.
  17. Smith, A. D. (1998). Nationalism and Modernism, London and New York, Routledge, 288 p.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vir.2020.48.0.11042

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.