ІНСТРУМЕНТИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ НА ПРИКЛАДІ КИТАЮ

Yuriy Prysyazhniuk, Anna Trofymchuk

Анотація


Проаналізовано поняття «екологічна дипломатія», інструменти, методи її здійснення, основні завдання та принципи, зроблено висновок про те що запорукою успіху та розвитку країни у майбутньому, попри традиційні форми реалізації дипломатії є застосування креативних нетрадиційних форм, зокрема такої форми, як екологічна дипломатія. Визначено основні ознаки екологічної дипломатії на підставі аналізу етапів розвитку співпраці Китаю з країнами світу у сфері охорони навколишнього середовища. Наголошено на важливості підтримки сталого розвитку в міжнародній торгівлі, пріоритетності гармонійного розвитку людини і природи.

Зазначено що екологічна дипломатія набуває особливого значення з урахуванням світових геополітичних і геоекономічних процесів. Завданнями екологічної дипломатії є забезпечення екологічної безпеки країни, залучення іноземних інвестицій у пріоритетні сфери розвитку екології та виконання міжнародних договорів країни, забезпечення безпеки країни. Наголошено,  що забруднення навколишнього середовища одна з найактуальніших проблем сучасності. Серед найбільш небезпечних як за обсягами так і за наслідками шляхів забруднення довкілля – нарощення економічної потужності держав, а отже, збільшення масштабів виробництва. Серед таких країн чільне місце посідає Китай, екологічна дипломатія якого досягла вагомих успіхів  в азійському регіоні. У 1980 р. підписано Китайсько-японський договір про співпрацю в сферах охорони навколишнього середовища, у 1993 р. Китай провів першу зустріч щодо питань екології країн Східної Азії за участю Республіки Кореї, КНДР, Японії, Монголії, а також Російської Федерації. Протягом наступних років проведено цілу низку переговорів, налагоджено співпрацю в таких областях, як зменшення забруднення Тихого океану, контроль піщаних бур, запобігання появі кислотних дощів, контроль за викидами парникових газів тощо.

Ключові слова: екологічна дипломатія; екологія; світова економіка; глобалізація; екологічна безпека; міжнародні екологічні ініціативи; Китай.


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Бохан А. Транспарентність ринкової статусності екологічної дипломатії / А. Бохан // Журнал європейської економіки. – 2017. – Т. 16. – № 4. – С. 504-519.

2. Грущинська Н. М. Економічна дипломатія як потужний інструмент подолання конфліктогенності країн / Н.М. Грущинська // Економічний нобелівський вісник. – 2016. – №1(9). – С. 85-90.

3. Клименко В.І. Щодо окремих питань розвитку економічного співробітництва України та Китаю в сучасних умовах. Аналітична записка / В.І. Клименко; Національний інститут стратегічних досліджень [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1359/

4. Лузянин С.Г. Экология с китайской спецификой: между желаемым и действительным / С.Г. Лузянин; Институт Дальнего Востока. – 2015. – Режим доступа: http://www.ifes-ras.ru/massmedia/21/743-ekologiya-s-kitajskoj-speczifikoj-mezhdu-zhelaemym-i-dejstvitelnym-

5. Степаненко А. В. Еколого-економічні стратегії в системі забезпечення екологічної безпеки / А. В. Степаненко // Наука та наукознавство. – 2014. – No 4. – С. 77–89.

6. Хонг Ван. Саммит Япония–Китай–Республика Корея подтверждает тенденцию сотрудничества / Ван Хонг // Радио «Голос Вьетнама». – 2018 р.

7. Adoption of The Paris Agreement // UNFCCC secretariat. – United Nations. – 2015. – 32 p.

8. Thierry G. Why Asia’s economic rise will be uneven / G. Thierry [Electronic resource]. – Available from: https://agenda.weforum.org/2015/10/whyasias-economic-rise-willbeneven/?utm_content=bufferb7fab&utm_medium=social&utm_source=facebook.com &utm_campaign=buffer




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vir.2019.46.0.10397

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.