Михайло Грушевський і українська соціологія: від інституціоналізаціїдо історико-соціологічного синтезу

Анотація

Стаття присвячена постаті Михайла Грушевського, зокрема, соціологічній іпостасі його особистості, котра формувалася в контексті становлення соціологічної науки на зламі ХІХ – ХХ ст. Зокрема, за його ініціативою для інтеграції українського суспільства та поширення інформації про українців серед світової громади було створено Український соціологічний інститут (1919 р.), який став першим інституціоналізованим українським соціологічним осередком. Будучи професійним істориком, М. Грушевський обґрунтував значення соціологічної науки для дослідження історичної ретроспективи і перспективи тогочасного суспільства. У концепції “генетичної соціології” (сформульованій у праці “Початки громадянства”, Відень, 1921 р.) він розкрив причини і фактори виникнення та функціонування суспільства; за допомогою “генетичного методу” реконструював походження суспільства на українському етнографічному матеріалі. М. Грушевський доводив, що основою соціальної еволюції є конкуренція колективістських та індивідуалістичних тенденцій. Долучення до вивчення історичних процесів соціологічного контексту дає змогу називати метод М. Грушевського історико-соціологічним, а його самого вважати одним із найяскравіших промоутерів наукової міждисциплінарності.