Українське лобі у міжвоєнній Великій Британії: політика історичної реконструкції

Анотація

У статті розглянуто вплив українських пропагандистських стратегій, розвинутих здебільшого еміграційними та західноукраїнськими провідниками, на британський політикум і суспільство початку 1930-х років. Особливу увагу звернено на діяльність Українського інформаційного бюро в Лондоні. За відправну точку взято подання українцями скарг до Ліги Націй на “польську пацифікацію” Східної Галичини в 1930 р., що спонукало американця українського походження Якова Макогіна заснувати українські інформаційні осередки в Лондоні, Женеві та Празі. Автор сперечається з польським істориком Анджеєм Зємбою, який вважає, що найбільші українські лобісти того часу були тісно пов’язані з українським націоналістичним рухом та отримували фінансову підтримку від урядів Німеччини. У даній статті, навпаки, обґрунтовується, що зусилля Бюро з привернення суспільної уваги до порушення прав української меншини в Польщі знайшли підтримку як у консерваторів, лібералів і лейбористів, так і в осіб, не пов’язаних із жодною партією у Великій Британії. Саме ліберально-інтернаціоналістська програма Другого лейбористського уряду спонукала держсекретаря Артура Гендерсона спробувати допомогти самотнім українцям у Лізі Націй.