Дезертирство військовослужбовців польської арміїдо УСРР/УРСР (1922–1939 рр.)

Анотація

Дезертирство стало важливою проблемою польської армії у міжвоєнний період, особливо у перші повоєнні роки. Регламентованість життя у війську, недостатнє матеріальне забезпечення, зловживання з боку командирів, особисті проблеми спонукали рядовиків дезертирувати. У випадку українців додатковою причиною дезертирства були свіжі спогади про події польсько-української війни 1918–1919 рр., політична агітація напередодні призову і під час служби. Однією з країн, до якої прямували дезертири, став СРСР, зокрема радянська Україна. Потрапивши до СРСР, колишні рядовики проходили перевірку радянськими органами держбезпеки, їх реєстрували з правом тимчасового проживання і перспективою отримати громадянство. Подальша доля дезертирів була різною: одні пристосовувались до життя в країні Рад, інколи навіть намагаючись зробити кар’єру, інші, придивившись, до більшовизму прагнули повернутися до Польщі, незважаючи навіть на те, що їх очікувало покарання.