Степан Макарчук і тяглість традиції етнологічних студій у Львівськомууніверситеті

Анотація

У пропонованій статті розкрито тяглість традиції етнологічних студій у Львівському університеті на прикладі постатей трьох видатних українських етнологів – Романа Гарасимчука (1900–1976), Катерини Матейко (1910–1995) та Степана Макарчука (1930–2014). Р. Гарасимчук та К. Матейко – студенти кафедри етнології Університету Яна Казімежа у Львові, були найвідомішими представниками-українцями етнологічної школи професора Адама Фішера, учня першого завідувача кафедри етнології Львівського університету Станіслава Цішевського (1910– 1912). Натомість С. Макарчук як учений-етнолог сформувався у першій половині 1960-х років в Українському державному музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР, у часи праці там К. Матейко та Р. Гарасимчука. Тож автор наголошує, що сучасна кафедра етнології Львівського національного університету імені Івана Франка, заснована 1995 р. С. Макарчуком, має безпосередній зв’язок із попередніми народознавчими кафедрами Львівського університету за схемою “вчитель – учень”.