СЕРЕДНЄ ПОЛІССЯ У СИСТЕМІ ЕТНОГРАФІЧНОГО РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНИ: ЛОКАЛІЗАЦІЯ, МЕЖІ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI ст.)

Анотація

У статті проаналізовано наукові погляди провідних сучасних дослідників стосовно Середнього Полісся як історичного явища. Автором встановлено: у багатьох етнологічних працях другої половини XX – початку XXI ст., в яких ідеться про порушене питання (побіжно чи навмисне), науковці керувалися (і керуються досі) не етнографічними, а природно-географічними, політичними та іншими критеріями, що відтак негативно вплинуло на локалізацію та визначення його меж, призвело до викривлення історичної дійсності тощо. Принаймні у сучасному українському народознавстві домінують два різні підходи у з’ясуванні етнографічної карти України загалом і Середнього Полісся зокрема – львівських і київських етнологів. Спираючись на конкретні методологічнотеоретичні принципи та критерії етнографічного районування, пропонуємо власний погляд на Середнє Полісся як окремий етнографічний підрозділ України, а також його межі.

Ключові слова: Україна, Середнє Полісся, етнографічне районування, стан, прогалини, критерії, межі.