ЗАПОВІТ САНДОМИРСЬКОГО ВОЄВОДИ ЯНА ТАРЛА (1750 р.)

Анотація

Ян Тарло (1684–1750) належав до числа найвпливовіших і найзаможніших магнатів у Речі Посполитій першої половини XVIII ст. На момент смерті він володів кількома містами та понад ста селами, був сандомирським воєводою й генеральним подільським старостою,
генерал-лейтенантом коронних військ і шефом-комендантом ланового регіменту. Належав до числа політичних опонентів короля Августа III, був одним з найактивніших прибічників Станіслава Лещинського. Перебував в родинних стосунках з магнатськими родами Любомирських, Мнішків, Цетнерів, Шембеків, Потоцьких, Вєльопольських-Мишковських
та інших. Помер Я. Тарло 5 січня 1750 р., цього ж дня уклавши заповіт. Будучи бездітним, він мав право вільно розпоряджатися своїм майном, тому його докладний тестамент є цінним та ілюстративним джерелом до вивчення матеріального становища, сімейного стану й родинних стосунків, ментальності й стереотипів мислення, повсякденного життя й звичаїв, освітнього рівня та духовного світу і загалом особистості тогочасної людини.

Ключові слова: Річ Посполита першої половини XVIII ст., магнатерія, заповіт (тестамент), спадок, рухоме і нерухоме майно, спадкоємці, спадкове право.