ІДЕОЛОГІЯ ЧИ СВІТОГЛЯД? ДО ПИТАННЯ ПРО ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РУСЬКОГО СОБОРУ 1848 РОКУ

Анотація

Політичне товариство Руський Собор, що діяло у Львові в травні–жовтні 1848 р., виражало настрої прихильників дотримання українсько-польської національно-політичної та мовно-культурної єдності. В ідеологічному плані товариство існувало на антитезі до централізаційно-бюрократичної австрійської системи правління та до українсько- польського конфлікту в Галичині. Відносна цілісність ідеологічних засад Руського Собору ґрунтувалася на уявленнях про “братерський зв’язок” та “спільність вітчизни” українців і поляків. Поряд з “офіційними” текстами важливою частиною теоретичного забезпечення товариства були індивідуальні, що спиралися на світогляд окремих діячів, інтерпретації
українсько-польських відносин. Головний поділ серед членів Руського Собору проходив між представниками “польського” сегменту, котрі кількісно переважали, й “русько- українською” групою. Перші дивилися на русинів як на мовно-культурно-релігійний територіальний різновид польської політичної нації. Другі підкреслювали етнічну самобутність русинів, але бачили перспективу для їх національно-культурного розвитку
тільки в рамках польського політичного та інтелектуального простору. Вони не уявляли руську національність, зведену до нижчих верств суспільства – духовенства й селянства, і наполягали на участі в русько-українському націотворчому процесі світської інтелігенції та ліберальної шляхти. Вказуючи на російську й німецьку загрози, теоретики Руського
Собору привнесли в галицький національно-політичний дискурс, разом з темою українсько-польської єдності, ідею “соборності” України.

Ключові слова: Руський Собор (1848 р.), українсько-польські відносини, “русини польської нації” (gente Rutheni, natione Poloni).