ШЕВСЬКИЙ ЦЕХ У ЛЬВОВІ В XIV–XVII СТОЛІТТЯХ: ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТАТУСУ

Анотація

Шевське ремесло було традиційно розвинене ще від княжих часів, займалися ним представники різних національних громад: русини-українці, вірмени, поляки і німці. Львівський шевський цех належить до найдавніших не лише у Львові, але й загалом в Україні, адже перша згадка про нього датується 1386 р. Зростання міського населення в
XV–XVI ст. та пов’язане з ним загострення конкуренції у ремісничому середовищі зумовили необхідність у детальних правових документів, які б регулювали економічне та соціальне життя ремісників, обмежували конкуренцію з боку партачів та приїжджих шевців. Спочатку шевці задовольнялися королівськими декретами та мандатами, а перший
відомий статут шевського цеху був виданий лише в 1633 р. Після підписання угоди між українцями та поляками в 1641 р. було оголошено про створення спільного цеху. Унікальною правовою особливістю об’єднаного цеху стала фактична рівноправність
представників двох релігійно-національних громад, українців та поляків, що отримали рівний доступ до керівних посад в цеху, а толерантні засади рівноправності стосувалися і релігійної ділянки.

Ключові слова: Львів у XIV–XVII ст., шевський цех, ремесло, правовий статус, українсько-польські взаємини.