МІСЬКІ УРЯДНИКИ ЛЬВОВА У РЕЄСТРАХ ПРИЙНЯТТЯДО МІСЬКОГО ПРАВА XV–XVIII ст.

Анотація

У статті проаналізовано списки міських урядників та новоприйнятих міщан, внаслідок чого було з’ясовано, що в реєстрах громадян вписані далеко не всі особи, які вважалися міщанами, у т.ч. міські урядники. Частка виявлених урядників була незначною (близько чверті) у середньовіччі, але потім поступово зросла і сягнула максимуму (понад дві третини) у 60–80 рр. XVIII ст. Від моменту набуття львівського громадянства і до початку
урядницької кар’єри упродовж 1461–1604 рр. минало в середньому майже десятиліття, але в 1627–1727 рр. цей показник зменшився до шести з половиною років, а в другій половині XVIII ст. – до 4,6 р. Загальною була тенденція: що вище в ієрархії стояв міський уряд, то менше вдається знайти для нього записів про прийняття до міського права, а деякі уряди, можливо, взагалі не потребували прийняття до міського права. Крім того, виявлено, що вірменські старші до 70 х рр. XVII ст. практично не згадуються серед осіб, що набули громадянство, однак жодного аргументованого пояснення цьому факту на разі запропонувати не вдається. Натомість непогано віднотовані у реєстрах громадян руські старші (у другій половині XVII – початку XVIII ст.). З’ясовано, що з числа львівських громадян обиралися підвійти львівських передмість. До середини XVI ст. траплялися випадки, що рурмистри, воскобійники, воскотопники та міські слуги приймалися до міського права, вже перебуваючи на уряді.

Ключові слова: міські урядники, міське громадянство, реєстри прийняття до міського права, райці, лавники, колегія сорока мужів.