“Велика погибельна руїна”: Перша світова війна в історіософії Михайла Грушевського

Анотація

У статті висвітлене історіософське трактування Михайлом Грушевським Першої світової війни, яку дослідник розглядав крізь призму “кінця віку” – концепту французької інтелектуальної думки останньої чверті ХІХ ст. (Е. Золя, Ф. де Жувено). Відштовхуючись від тези про “неминучість” світової війни, її причини історик пояснював комплексом факторів, віддаючи однак перевагу “соціальним явищам” (у дусі соціологічної школи Е. Дюркгейма). Окрему увагу в статті присвячено аналізові національного чинника, якому М. Грушевський надавав значення одного з рушіїв історичного розвитку. Війна суттєво позначилася на “енергії розвитку” націй, спричинила не тільки зміни в їх соціальному організмі (внутрішня складова), але й вплинула на геополітичне середовище (зовнішня складова). Попри негативні наслідки військового конфлікту (“велика погибельна руїна”), як прихильник теорії поступу Н. Кондорсе, історик вбачав у війні “нові” можливості для розвитку Європи, щоправда, за умови уникнення чергового глобального протистояння.

Ключові слова: історіософія, Михайло Грушевський, Перша світова війна, “кінець віку”, соціальні явища, національний чинник, поступ.