Юрій Гуца-Венелін на перехрестіт інтелектуальних середовищ Львова та Москви

Анотація

Стаття присвячена творчій спадщині Юрія Гуци-Венеліна (1802–1839), одного із засновників українського та російського слов’янознавства. Син греко-католицького священника із Закарпаття, навчався в Ужгородській гімназії та Сатмарському ліцеї. У статті наголошено на важливості львівського періоду в творчій біографії вченого. Адже захопившись історією, він 1821 р. став студентом філософського факультету Львівського університету. Неповний рік, проведений у Львові, заклав основу науковим інтересам Ю. Венеліна у різних галузях слов’янознавства. У пошуках особистої та творчої реалізації він переїхав до Росії, де закінчив медичний факультет Московського університету. Водночас Ю. Венелін не припиняв вивчати історію та культуру слов’янських народів. У статті окреслено московське коло його спілкування, яке охоплювало відомих учених, літераторів, журналістів. Одні з них брали активну участь у науковій кар’єрі вченого, інші були критиками та опонентами, декотрі відчули на собі вплив його ідей і наукових гіпотез.

Ключові слова: Юрій Гуца-Венелін (1802–1839), слов’янознавство, Львівський університет, Московський університет.