Заклад (Інститут) допоміжних історичних наук Львівського університету та його навчальна діяльність у міжвоєнний період (1920–1939 рр.) (продовження)

Анотація

У міжвоєнний період у Львівському університеті діяв Заклад (Інститут) допоміжних історичних наук, який був навчальною базою для підготовки студентів і провадив наукові дослідження. За відсутності у Львівському університеті окремої кафедри допоміжних історичних наук керівниками Закладу призначалися очільники кафедри загальної історії середніх віків. При кафедрі існувала ще одна навчально-наукова інституція – Семінаріум (у подальшому – Інститут, Заклад) загальної історії середніх віків. Робота цих двох закладів була тісна пов’язана, що дозволяло їх керівникам ефективніше використовувати наявні ресурси і штати.

Керівниками Закладу допоміжних історичних наук були відомі польські вчені Ян Птасьнік і Теофіль Модельський. Вони формували штат Закладу, наглядали за його діяльністю, визначали напрямки роботи інституції, стежили за використанням коштів. Я. Птасьнік і Т. Модельський були знаними істориками-медієвістами, мали певні напрацювання з окремих спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. Значними були заслуги цих професорів і в організації Закладу допоміжних історичних наук. Допомагали їм у роботі старші та молодші асистенти (по одному на кожну інституцію) та, інколи, волонтери-асистенти. У статті перелічено імена цих асистентів. З’ясовано, що серед них були відомі в майбутньому польські вчені Зигмунт Войцеховський, Люція Харевічова, Мар’ян Гайсіг та інші. Вони під керівництвом керівників Закладу і самостійно керували роботою студентів на практичних заняттях, провадили інвентарі та каталоги бібліотеки і фондових колекцій, займалися науковою діяльністю.

У Закладі допоміжних історичних наук проходила частина практичних занять (так званих вправ) із дипломатики, палеографії, а у 1930-х рр. – сфрагістики. Число студентів, котрі відбували тут згадані вправи, коливалося рік від року (відомості про це наведено у відповідній таблиці) та залежало від низки обставин. У Закладі допоміжних історичних наук студенти могли віднайти літературу, необхідну їм у роботі на наукових семінарах, які проводили керівники кафедри загальної історії середніх віків. Свідченням цього є і низка підготовлених студентами магістерських робіт зі спеці­альних (допоміжних) історичних дисциплін.

У міжвоєнний період у Закладі допоміжних історичних наук здійснювалася робота з упорядку­вання і каталогізації сфрагістичної колекції, яку Львівський університет закупив ще у 1913 р. Її активне опрацювання почалося лише у 1930-х рр. силами асистентів закладів при кафедрі загальної історії середніх віків. У цей час сфрагістична колекція поповнювалася новими пам’ятками. Робота з колекціями Закладу допоміжних історичних наук дозволила М. Гайсігу опублікувати низку дослі­джень на сфрагістичну тематику.

У часі радянізації Львівського університету в 1939–1941 рр. було здійснено невдалу спробу організувати окрему кафедру допоміжних історичних наук. Не вдалося зберегти як окрему структурну одиницю на історичному факультеті й Заклад допоміжних історичних наук, який припинив свою роботу в 1940 р.

Ключові слова: спеціальні (допоміжні) історичні дисципліни, Львівський університет, Заклад допоміжних історичних наук, Ян Птасьнік, Теофіль Модельський.