Здобуття ступенів доктора філософії, кандидата і доктора наук народознавцями Львівського університету наприкінці ХІХ – у першій половині ХХ ст.

Анотація

Статтю присвячено народознавчим студіям у Львівському університеті крізь призму процедури докторизації. Констатовано, що механізм здобуття ступеня доктора був сталим упродовж кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. і передбачав захист докторської роботи і складання докторських (риґорозальних, строгих) іспитів. Згідно з розпорядженням міністра віросповідань та народної освіти від 11 листопада 1924 р., здобуття ступеня доктора філософії пов’язали з наявністю першого наукового ступеня – магістра філософії, а також увели нові норми публікації докторської роботи. Встановлено, що дозволений перехідний період тривав до 1932–1933 рр.

Проаналізовано докторські роботи з народознавчої тематики: дослідження етнологічного, фольк­лористичного, мистецтвознавчого, антропологічного спрямувань. З’ясовано, що перші докторати з народознавчих наук у Львівському університеті захищені після відкриття підрозділів, очолених Яном Чекановським та Адамом Фішером.

Наголошено, що з етнології як головного предмету відбувалися і захисти фольклористичного та мистецтвознавчого спрямування. Упродовж міжвоєнного періоду в університеті захищено також роботи з інших галузей наукових знань, тематика яких має стосунок до етнології.

Встановлено, що неодмінною частиною докторизації були іспити, зокрема екзамен з двох різних дисциплін, поєднання яких як головного та побічного предметів визначало галузь наукового ступеня.

Розкрито особливості підготовки дисертаційних робіт народознавчої тематики на тлі переходу від системи ступенів доктора філософії на систему ступенів кандидата наук і доктора наук за часів радянізації Львівського університету. У 1940 р. було створено аспірантуру, яка змогла повноцінно запрацювати лише після відновлення діяльності університету в серпні 1944 р. Встановлено, що Львівський державний університет імені Івана Франка мав право проводити захисти кандидатських і докторських дисертацій за спеціальністю «Фольклор».

Серед аспірантів, які готували кандидатські дисертації з народознавчої проблематики, були Ярослав Шуст і Михайло Нечиталюк, серед викладачів – старший викладач кафедри української літератури Михайло Дуліба. Над докторською дисертацією з фольклористики працював лише завідувач кафедри російської філології Роман Волков. Натомість підготовку та захист дисертацій з етнографії чи антропології в 1940-х роках опрацьовані джерела не фіксують.

Ключові слова: Львівський університет, докторизація, етнологія, антропологія, риґорозальні іспити