Голодомор і ранньомодерні московські стратегії “виводу еліт” та “випаленої землі”: перегук підходів

Анотація

Мета дослідження полягає у з’ясуванні ступеня кореляції між використаними в Україні московськими стратегіями ранньомодерних часів – “виводу еліт” та “випаленої землі” – й механізмом Голодомору 1932–1933 рр. Методологія дослідження передбачає поєднання порівняльного та контекстуального, історико-генетичного методів, а також структурно-функціонального аналізу. Наукова новизна статті полягає насамперед у тому, що проблема вперше стала об’єктом дослідження. Проаналізовано перегук московських підходів до ліквідації самодостатності українського світу та заходів з організації Голодомору.

З’ясовано, що застосовані Кремлем у 1932–1933 рр. стратегії створення в українському селі умов несумісних із життям, не були ексклюзивним винаходом більшовицької влади. Маючи коріння в попередніх імперських поглинальних практиках, вони постають їхнім логічним продовженням у нових умовах. Фактично заходи, спрямовані на організацію Голодомору, лише підсумовували апробовані Москвою підходи, які лежали в основі організації імперії. Масові виселення селян за межі України під час Голодомору органічно пов’язані з “виводами еліт”, до яких московські правителі широко вдавалися, починаючи з XV ст., а в Україні намагалися впровадити невдовзі після Переяславської ради 1654 р. Першими жертвами мали стати міщани деяких західноукраїнських міст. Реальні “виводи еліт” Москва застосувала в другій половині XVII – на початку XVIII ст. до представників козацької старшини. Простежується між ранньомодерними часами і добою Голодомору і перегук у справі залученням представників місцевого населення до легітимації процесу виселення. Окремі елементи використаної російським царем Петром І восени 1708 р. тактики “випаленої землі” є фактичними попередниками заходів, спрямованих на вбивство голодом в 1932–1933 рр. При цьому з’ясовано тотожність місця в розрахунках Московії проблеми жорен і не санкціонованого владою перемелювання зерна. Перспектива подальших досліджень полягає в простеженні перегуків між іншими технологіями, використаними Москвою під час Голодомору та її попередніми імперськими практиками.

Ключові слова: Голодомор, геноцид, російська експансія, “виводи еліт”, тактика “випаленої землі”, спадкоємність, перегук підходів.