Заперечення Голодомору як наукова проблема: методи та перспективи дослідження

Andriy Kozytskyy

Анотація


Вивчення історії та методів заперечення Голодомору є важливою науковою проблемою. Заперечення Голодомору почалося вже під час його здійснення й не припинялося аж до самого розпаду СРСР. Першими, хто заперечував Голодомор, стали самі його організатори та виконавці – більшовицькі лідери СРСР. Комуністичний режим Радянського Союзу вперто й послідовно відмовлявся визнавати факт голоду 1932–1933 рр. в Україні й намагався приховати його катастрофічні демографічні наслідки. Для виконання цього завдання було задіяно не лише пропагандистський апарат та спецслужби, але й діячів культури, освітян та науковців. Суттєвий внесок у замовчування, а згодом і заперечення Голодомору зробили західні інтелектуали та журналісти, що належали до прихильників лівих або ліберальних ідей. Лише наприкінці 1980- х рр. під тиском змін у внутрішньополітичній та міжнародній ситуації, керівникам СРСР довелося визнати факт голоду 1932–1933 рр. в Україні. Але як офіційне пояснення тих подій радянський пропагандистський апарат одразу ж запропонувала версію, яка знімала із Кремля відповідальність за багатомільйонні людські жертви Голодомору. Водночас комуністи продовжували заперечувати, що штучний голод мав антиукраїнське спрямування.

Заперечення Голодомору не припинилося з розпадом СРСР. Після проголошення незалежності України головним противником поширення інформації про Голодомор та організатором кампанії заперечення проти визнання його актом геноциду стала Росія.

На відміну від України, у західній історіографії вивчення історії та теорії заперечення геноциду вже тривалий час перебуває у фокусі дослідницької уваги низки науковців. У країнах Заходу наукові студії заперечення Голокосту, геноциду вірмен та інших випадків масової екстермінації цивільного населення, почалися ще у 1980-х – 1990-х рр. На рубежі ХХ і ХХІ ст. сформувався консенсус щодо того, що заперечення геноциду є окремим жанром політичної публіцистики та псевдонаукової літератури, а отже, – й окремим предметом дослідження. Застосування дослідницьких напрацювань західних дослідників заперечення геноцидів ХХ ст. дасть можливість краще зрозуміти політику заперечення Голодомору, яку в минулому застосовував СРСР, а сьогодні використовує у своїй інформаційні війні проти України Росія.

Ключові слова: Голодомор, геноцид, заперечення Голодомору, заперечення геноциду, пропаганда, СРСР, Росія.


Повний текст:

PDF


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/his.2024.57.12451

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.