Київ в умовах геноциду 1932–1933 рр.

Анотація

У статті на основі наукової літератури, широкого кола опублікованих та архівних документів, спогадів очевидців досліджено життя Києва в умовах здійснення сталінським тоталітарним режимом “другого комуністичного штурму” та геноциду українців у 1932–1933 рр. “Другий комуністичний штурм” кінця 1920-х – початку 1930-х рр. особливо болісно позначився на аграрному секторі радянської України. Було завдано катастрофічного удару по селянському індивідуальному господарюванню, що зрештою призвело до соціально-економічного знищення приватного агровиробника. Селян-власників силоміць поставили в умови голодного виживання та безальтернативності колгоспної системи. Отже, багато колишніх фермерів змушені були шукати кращої долі у великих містах і на численних індустріальних будівництвах. Значного розмаху відхід селянства до міст досяг у роки Голодомору-геноциду, коли цілі родини прагнули втекти з охопленої штучним голодом сільської місцевості.

Не був винятком у цьому контексті й Київ, куди голодуючі хлібороби намагалися дістатися всіма можливими способами, аби потрапити до київських ринків, продовольчих крамниць, церков тощо. У свою чергу компартійно-радянська влада застосовувала різноманітні заходи, щоб не допустити напливу голодуючих до районів міста. Українці, які прибували до Києва із вражених голодом територій, з огляду на тривале недоїдання та пов’язані з ним супутні хвороби, масово  гинули на київських вулицях, з яких міські комунальні служби щоденно забирали десятки та сотні тіл померлих і хоронили їх на кладовищах, у приміських зонах тощо. Величезна смертність дорослого населення у свою чергу спричинила стрімке зростання дитячої безпритульності. Багато з дітлахів гинули в міських колекторах-карантинах і дитячих будинках, які не були пристосовані для забезпечення нормального життя та харчування. Водночас у вкрай важких продовольчих і матеріально-побутових умовах існували самі мешканці Києва, особливо київські робітники, службовці, студенти, творча інтелігенція та навіть представники пануючої комуністичної партії. Характерним підтвердженням впливу геноцидної політики комуністичного режиму на населення Києва був канібалізм, випадки якого фіксувалися у місті. До того ж величезна смертність, антисанітарія, розлад роботи комунальних служб і системи медичного забезпечення спричинили у місті спалах інфекційних захворювань, що так само були причиною численних смертей.

Ключові слова: Київ, Голодомор, голод, комуністичний режим, геноцид, селяни.