Мендель Хатаєвич – організатор Голодомору

Анотація

У статті висвітлюється діяльність Менделя Хатаєвича на посаді партійного очільника Дніпропетровщини під час Голодомору в Україні. Рішення про призначення М. Хатаєвича на посаду першого секретаря Дніпропетровського обкому КП(б)У політбюро ЦК ВКП(б) ухвалило 24 січня 1933 р. Відрядження сталінського емісара до Дніпропетровської області свідчило про недовіру Кремля до українського партійно-радянського керівництва, яке Йосиф Сталін вважав винним у невиконанні хлібозаготівельного плану 1932/33 р. Призначення М. Хатаєвича пояснюється і тим, що Дніпропетровська область була одним з основних виробників і постачальників товарного хліба не тільки в Україні, а й у СРСР, а тому невиконання хлібозаготівельного плану цим регіоном впливало на здатність більшовицького режиму забезпечити експорт збіжжя для отримання валютних надходжень із-за кордону. Про особливий статус М. Хатаєвича як кремлівського емісара в Україні свідчить його листування з Й. Сталіним, яке розпочалося відразу після його призначення на посаду першого секретаря Дніпропетровського обкому КП(б)У.

М. Хатаєвич, як очільник партійної організації Дніпропетровщини, був добре обізнаний про масштаби голоду на території області, отримуючи інформацію від райкомів партії, райвиконкомів, прокуратури, органів ДПУ. Масовість повідомлень про голод викликала явне роздратування першого секретаря Дніпропетровського обкому КП(б)У. Такі повідомлення він цинічно називав “пухлими” настроями, які “поширюються, як зараза”, і з якими потрібно “жорстоко боротися”. М. Хатаєвич намагався перекласти відповідальність за голодування селян на місцеве керівництво: адмінапарат колективних об’єднань, сільрад, МТС, яких звинувачували в безгосподарності та шкідництві. Перший секретар Дніпропетровського обкому КП(б)У був переконаний, що в області достатньо хліба, який нібито був розкрадений селянами під час збирання врожаю та “переховувався в ямах”. Тому в умовах масштабного голоду М. Хатаєвич продовжив експропріації зерна селян у рамках кампанії з формування насіннєвих фондів. Це значно погіршило становище голодуючих. Замість надання допомоги тим, хто страждав від голоду, перший секретар Дніпропетровського обкому КП(б)У на початку квітня 1933 р. виступив з пропозицією упродовж квітня–червня організувати переселення в область 16 245 селянських родин з інших регіонів країни. Всі ці заходи, реалізовані М. Хатаєвичем упродовж 1933 р., дозволяють визнати його одним із організаторів Голодомору.

Ключові слова: Мендель Хатаєвич, Дніпропетровська область, Голодомор, селяни, репресії, зерно, голод.